ГоловнаБлогиБлог Юрія Колесникова

Давайте розберемось

В Донецькій області підозри оголошено не лише суддям, а вже і прокурорам.

По більшості з цих прізвищ докази є навіть в «Ютубі». І цим доказам щонайменше два роки. Ці два роки йшла війна, і ці два роки підозрювані діяли виключно в інтересах ворога. Тому перше питання: чому за них взялися тільки зараз? Припустимо, що це якось пов’язано із призначенням на посаду прокурора Донецької області Євгена БОНДАРЕНКА. Він прийшов з посади прокурора Київської області. Ви будете здивовані, але в сучасній Україні таке призначення – це підвищення.

Але є друге питання: а чому ДО нього таке не робили? Чому в зоні АТО мєнтам, прокуратурі та суддям значно цікавіше було закривати добровольців та військовослужбовців ЗСУ, ніж терористів? Для того, щоб це зрозуміти, треба знати схему, за якою діє правоохоронна система України.

Фото: EPA/UPG

Робота системи

Якщо коротко, то все починається в суді, все там і закінчується. Дозвіл на оперативну розробку, якщо ми говоримо про законну процедуру, надає суд. Дає він цей дозвіл місцевим (!) мєнтам та СБУ. Запитання: у скількох суддів та прокурорів родичі на окупованих територіях? Скільки співробітників МВС мають прямі родинні зв’язки із терористами? Скільки у цієї сволоти друзів серед терористів та російської спецури? Скільки з них є завербованою російською агентурою?

Припустимо, є суддя (умовно-чесний) і він розпочав кримінальне провадження проти терориста. Якимось чином трапилося неможливе в принципі диво – не сталося витоку на той бік на рівні МВС та прокуратури. Що далі? А далі буде так:

З першого допиту терористу стане відомо, хто суддя, прокурор та слідчий. Далі, через родичів або адвоката інформація іде на той бік.

Потім суддя отримає дзвінок із приблизно наступним текстом: «добрый день, это вас из МГБ ДНР (варіанти: МВД ЛНР, ФСБ РФ) беспокоят. Тут у нас напряженная обстановка, потому мы на всякий случай взяли под охрану Вашу семью… Нет-нет, не волнуйтесь, все нормально… Ваша дочь прямо сейчас идет в школу. Мы её видим и сопровождаем. Её никто не тронет!.. Всё нормально, просто не волнуйтесь. Все... Всего доброго!»

Такий самий текст може бути про матір, родину брата-сестри або друга. Якщо прокурор та слідчий місцеві, то вони також отримають схожі дзвінки з того боку. А тепер спитайте себе, якими будуть їхні дії та що робитиме суд?

Тепер про наслідки

На блокпосту було затримано співробітника прокуратури Донецької області. Він повертався на роботу з Донецька! Наскільки відомо, у нього там родина! І тільки ця історія в купі з задокументованими фактами зв’язку з терористами, дозволить звільнити його з посади. Чим він два роки займався на нашій території? – риторичне запитання до СБУ.

Проте, формально, він НЕ ПОРУШУВАВ ЖОДНОЇ ПОСАДОВОЇ ІНСТРУКЦІЇ. Дотепер МВС, прокуратура та Мін’юст не видали жодного, навіть формального наказу, що забороняє співробітникам цих структур відвідувати окуповані території! І це після двох років війни!

Поки що єдине відомство, де з’явився чіткий прямий наказ про заборону таких поїздок, – це прокуратура Донецької області. І з’явився цей документ приблизно тиждень тому.

Єдиний можливий вихід

Він простий. На час проведення АТО передати всі повноваження по оперативній роботі та суду в іншу область. Краще Дніпровську або Хмельницьку. На місцевому рівні лишити дрібні загальнокримінальні злочини: крадіжки, розбої, бійки, згвалтування, якщо ці справи не стосуються військовослужбовців, правоохоронців та добровольців.

На законодавчому рівні заборонити займатися цими справами співробітникам МВС, СБУ, Прокуратури та суддям, якщо вони мають родинні зв’язки у Донецькій, Луганській областях та в Криму, щоб не наражати на небезпеку їхні родини.

Це все можна зробити на державному рівні протягом тижня. Лишилося тільки одне запитання: чому це не робилося два роки?

Юрій Колесников Юрій Колесников , Журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter