ГоловнаБлогиБлог Юлії Слободяник

Плюси і мінуси нового Закону України «Про Рахункову палату»

2 липня відбулося довгоочікуване прийняття Верховною Радою України оновленого Закону України «Про Рахункову палату». Законопроект № 2072 проголосований у другому читанні та в цілому після тривалої дискусії, зокрема і у сесійній залі. Чи стали зміни кардинальними і як це вплине на діяльність Рахункової палати?

Зауважу, що від першого до другого читання законопроект зазнав значних змін. Обговорення відбувалося в достатньо широких колах, з залученням депутатів, експертів, міжнародних фахівців і консультантів, громадськості. До другого читання законопроекту Комітет з питань бюджету провів значну роботу – на розгляд депутатів було винесено 424 поправки. Остаточна проголосована редакція закону містить низку якісних змін, що сприятимуть реформуванню Рахункової палати та створенню її позитивного іміджу у суспільстві. Такими плюсами закону стали:

- Закріплення організаційної, функціональної та фінансової незалежності палати, вимоги самостійного планування своєї діяльності.

- Заборона втручання у діяльність Рахункової палати органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських об’єднань, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб.

- Введення процедури конкурсного відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати, що забезпечуватиме прозорість їх призначення.

- Закріплення норми щодо застосування палатою у своїй діяльності Міжнародних стандартів вищих органів державного аудиту ІSSAІ.

- Розширення кола осіб, що можуть залучатися для забезпечення виконання повноважень Рахункової палати, у тому числі на договірних засадах.

- Деталізація вимог до членів Рахункової палати, що збільшуватиме довіру до їх діяльності.

- Перенесення подання і оприлюднення щорічного звіту Рахункової палати на більш ранній період – до 1 травня.

- Більш чітко прописана процедура реагування на звіти палати, що покращуватиме дієвість державних аудитів та інших контрольних заходів.

- Проведення зовнішнього аудиту Рахункової палати та зовнішнього оцінювання її діяльності, що забезпечуватиме довіру суспільства до її функціонування.

У цілому діяльність Рахункової палати має стати більш прозорою і відкритою для громадськості, а дієвість її контрольних заходів має принципово покращитися.

Водночас головним недоліком залишилося прийняття закону до проведення конституційної реформи, що не дало можливості чітко визначити статус Рахункової палати як вищого органу державного аудиту і розширити сферу діяльності палати, включивши до неї місцеві бюджети, державні фінанси і майно у цілому, інші ресурси держави, що мають суспільне значення.

Крім того, закон містить низку інших недоліків, а саме:

- Серед форм контрольних заходів у переліку повноважень палати не згадується аудит відповідності, який проводиться вищим органом державного аудиту за стандартами ІSSAІ. Аудит відповідності законотворці чомусь поєднали з фінансовим аудитом, хоча це суперечить стандартам та існуючій практиці. Всі поправки щодо цієї норми були відхилені.

- Обмеження предмету аудиту операціями, що мають фінансові наслідки для державного бюджету. При цьому операції з іншими ресурсами, що мають суспільне значення, залишилися поза сферою уваги вищого контрольного органу країни.

- Недоцільна зайва деталізація документів, що подаються для участі в конкурсі на посаду члена Рахункової палати. Відміна, наприклад, обов’язкового ведення трудової книжки, що наразі обговорюється, призведе до необхідності внесення змін до закону «Про Рахункову палату».

- Не визначені критерії конкурсного відбору кандидатів при призначенні на посади членів Рахункової палати, що знижує ефективність цієї норми закону. Чіткі критерії та порядок їх застосування забезпечили б прозорість процедури прийняття рішень при відборі кандидатів на посади.

- Строк повноважень Голови Рахункової палати та його заступника становить 3 роки без права бути переобраними на новий строк у межах поточного строку їх повноважень як членів Рахункової палати. Переобрання кожні 3 роки Голови Рахункової палати зменшуватиме ефективність його діяльності та впливатиме на його незалежність. При прозорому проведенні конкурсного відбору та голосування, що передбачене законом, така вимога є зайвою.

- Новація щодо введення до апарату Рахункової палати патронатних служб членів палати для організації їх роботи не містить деталізації процедури утворення таких патронатних служб. Із тексту закону незрозумілою залишилася функціональність таких підрозділів, порядок відбору та призначення їх співробітників.

- Проведення зовнішнього аудиту Рахункової палати лише 1 раз на 3 роки. Щорічне проведення зовнішнього аудиту палати забезпечувало б прозорість її функціонування та збільшувало б довіру суспільства до результатів її діяльності.

Зазначу, що під час обговорення у сесійній залі значній критиці піддавалася процедура фінансування Рахункової палати, що отримала більшу самостійність і незалежність у цьому питанні. Також не були враховані всі зауваження Головного юридичного управління Верховної Ради України. Утім 255 народних депутатів проголосували за прийняття закону, що наразі очікує підпису Президента України.

До логічного завершення реформи Рахункової палати, яка має стати вищим органом державного аудиту, що сприятиме ефективному суспільному контролю за діяльністю влади, потрібні подальші виважені кроки законотворців. Чи відбудуться очікувані зміни швидко і чи відчує їх суспільство покаже час.

Юлія Слободяник Юлія Слободяник , Експерт Реанімаційного Пакету Реформ, група публічні фінанси
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter