ГоловнаБлогиБлог Юлії Слободяник

Реформування Рахункової палати України: початок довгого шляху?

7 квітня 2015 року, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Рахункову палату», внесений народними депутатами України Кубівим С.І. та Крульком І.І. (№ 2515 від 02.04.2015 р.). Прийняті зміни привели у відповідність до вимог чинної Конституції України (ст. 98) повноваження Рахункової палати щодо контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України. Разом з тим триває підготовка до розгляду у другому читанні оновленої редакції закону «Про Рахункову палату» (№ 2072), що має стати основою інституційних перетворень вищого контрольного органу в країні.

Зауважу, що дискусія навколо реформування Рахункової палати України точиться давно, але лише зараз вона вийшла за межі експертного середовища і стала предметом обговорення широких кіл громадськості. Ідея перетворення Рахункової палати на сучасний вищий орган державного аудиту, що має забезпечувати якість і ефективність системи державного управління, сьогодні знайшла підтримку у суспільстві. У цьому контексті прийняття у першому читанні Верховною Радою України проекту нового закону «Про Рахункову палату» є позитивним кроком, який потребує подальших дій. Експерти групи «Публічні фінанси» Реанімаційного пакету реформ мають значні напрацювання у сфері зовнішнього незалежного контролю, адже займаються цими питаннями ще з травня 2014 року. Наразі сформована узгоджена з багатьма зацікавленими сторонами позиція, підкріплена схвальними відгуками науковців та представників іноземних інституцій (зокрема GIZ, NAO та ін.). Цілком логічно, що експертів групи запросили взяти участь у слуханнях Комітету з питань бюджету Верховної Ради України на тему «Діяльність Рахункової палати: шляхи законодавчого реформування», що відбулися 25 березня 2015 року. Участь у заході взяли фахівці Рахункової палати, народні депутати, представники Адміністрації Президента, Міністерства фінансів, Національного аудиторського офісу Великої Британії, наукових і навчальних закладів, громадські організації. Як зауважували всі учасники засідання, дискусія вийшла фаховою. Хочеться думати, що і результативною.

Зазначу, що презентовані на слуханнях пропозиції групи «Публічні фінанси» містили обґрунтування щодо кожної статті обговорюваного законопроекту. Загальний висновок експертів такий – для того, щоб реформа Рахункової палати України досягла своєї мети, потрібно спочатку внести зміни до Конституції України, а вже потім – приймати закон. Проте представник Президента у Верховній Раді України пан Кубів С. наголосив на об’єктивних обставинах, які вимагають від законодавців негайного прийняття оновленої редакції закону. Йдеться про своєчасне і термінове виконання вимог, що дозволить Україні отримати макрофінансову допомогу Європейського Союзу у сумі до 1 млрд євро та кредит Світового банку у сумі 500 млн дол. США. Безумовно, отримання грошей – справа важлива, особливо під час кризи. Утім, орієнтація виключно на отримання додаткових коштів може поставити реформу вищої контрольної інституції в країні під загрозу.

Логічним завершенням реформи Рахункової палати має стати перетворення її на вищий орган державного аудиту, який сприятиме ефективному суспільному контролю за діяльністю влади. Для цього потрібно прийняти відповідні зміни до Конституції України – визначити статус Рахункової палати як вищого органу державного аудиту і розширити сферу діяльності палати, включивши до неї місцеві бюджети, державні фінанси і майно у цілому, інші ресурси держави, що мають суспільне значення.

Редагування норм Закону України «Про Рахункову палату» мало б стати вже другим етапом. Більшість учасників комітетських слухань дійшли згоди у цьому питанні. Утім, наразі вже зрозуміло, що прийняття закону відбуватиметься до проведення конституційної реформи. Тому експерти сподіваються, що такі зміни стануть лише проміжним етапом, такою собі «комою» у реформі. Відповідно залишилися відкритими питання чи підтримають депутати внесення необхідних змін до закону пізніше? Чи відбудеться наступний етап реформи? Чи не залишиться «оновлення» закону формальним, спрямованим виключно на отримання грошей?

Слід зазначити, що незважаючи на описані об’єктивні обмеження, окремі статті обговорюваного закону можуть бути покращені без внесення змін до Конституції вже до другого читання. Зокрема необхідно:

1) чітко визначити сферу діяльності, функції та повноваження Рахункової палати. Такий підхід є загальноприйнятим і дозволяє покращити інформативність закону. Крім того, визначення сфери діяльності палати дозволяє не прописувати особливості здійснення зовнішнього контролю (аудиту) різних об’єктів окремими статтями;

2) вилучити вимоги щодо граничної чисельності членів Рахункової палати (15 осіб) та її апарату (386 осіб), введення яких викликало найбільше нарікань серед учасників дискусії через порушення принципу незалежності палати;

3) конкретизувати процедури призначення та звільнення з посад членів Рахункової палати (можливе введення конкурсного відбору претендентів на посади);

4) розширити можливості фінансування палати, забезпечити незмінність розміру виділених коштів у разі секвестру бюджету;

5) конкретизувати механізм встановлення умов і розмірів оплати праці членів Рахункової палати;

6) доповнити вимоги до членів палати (відсутність громадянства іншої країни, притягнення до відповідальності за корисливі злочини тощо);

7) визначити види діяльності, якою член палати не може займатися (входження до складу органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, отримання у зв’язку з виконанням посадових обов’язків не передбачених законодавством винагород і подарунків тощо);

8) створити Координаційну Раду при Рахунковій палаті для забезпечення її взаємодії з іншими органами контролю державних фінансів;

9) конкретизувати вимоги щодо порядку і форми оприлюднення звітів та інформаційних бюлетенів палати;

10) унормувати вимоги до форми, змісту і порядку подання підсумкового документу, який оформлюється за результатами різних контрольних та експертно-аналітичних заходів палати (звіт / акт);

11) закріпити вимоги щодо щорічного проведення аудиту річного звіту Рахункової палати, порядку призначення зовнішнього аудитора Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету та обов’язкового оприлюднення на офіційному сайті палати звіту за результатами зовнішнього аудиту.

Прийняття зазначених поправок при розгляді закону у другому читанні дозволить значно покращити його якість, стане важливим проміжним етапом на шляху реформування Рахункової палати України.

Юлія Слободяник Юлія Слободяник , Експерт Реанімаційного Пакету Реформ, група публічні фінанси
Читайте новости LB.ua в социальной сети Facebook