Боротьба партій за відомих мажоритарників. Чого чекати від системи відкритих списків на місцевих виборах?

Українська влада все ж таки має намір запровадити на місцевих виборах систему відкритих списків. Про це заявив голова парламенту Володимир Гройсман, пізніше про реєстрацію нового законопроекту про місцеві вибори заявили депутати Блоку Петра Порошенка. Тексту документу на сайті Верховної Ради ще немає, спробуємо попередньо оцінити, що ж принесе система відкритих списків на найближчих місцевих виборах, а головне – якими будуть наслідки її запровадження.

Фото: Макс Требухов

Сьогодні законодавство щодо місцевих виборів фактично дублює змішану систему виборів до Верховної Ради, воно передбачає пропорційну і мажоритарну складову. Система відкритих списків дещо схожа на мажоритарну, але право балотуватися і бути обраними матимуть виключно партійні кандидати. Процедура виборів депутатів за відкритими списками є складною як з технічної точки зору, так і в плані зрозумілості для виборця. Від виборця очікується голосування за 1) список від партії та 2) кандидата з цього списку. Тобто виборець повинен розуміти не лише які партії висунули списки, але й кандидатів у цих списках.

Зазвичай система голосування за напіввідкриті та відкриті списки застосовується у розвинених державах лише за трьох умов: якщо в окрузі розподіляється невелика кількість мандатів, якщо у виборах бере участь всього декілька суб’єктів виборчого процесу і коли партійна система країни є стабільною, а суспільство досягло певного рівня політичної культури.

Чи залишити мажоритарку?

Систему відкритих партійних списків неможливо вдало застосувати на рівні, наприклад, села. Що переважатиме в селі – ідеологічні дискусії чи господарські питання? Тому буде цілком логічним залишити мажоритарну складову для маленьких міст, а також районних центрів кількістю населення до 15-20 тисяч мешканців. Застосовувати в такій місцевості виключно пропорційну систему із відкритими списками не є доцільним, зважаючи на ті завдання, які стоять перед місцевими радами, а також мерами невеликих міст.

Можна зробити компромісний варіант: вибори до територіальних об’єднань – обласної ради, районної ради – тобто органів, які покликані виражати інтереси великої кількості населених пунктів, проводити за пропорційними відкритими списками. Але на рівні сіл, селищ, невеликих міст, які не мають обласного значення, відмовитись від партійних «війн» і залишити можливість балотуватись самовисуванцям.

Яка роль ЦВК?

Основний організаційний тягар проведення виборів за відкритими списками ляже на місцеві ради і територіальні виборчі комісії, сформовані ними. Результати виборів встановлюватимуть саме ТВК. Центральна виборча комісія під час місцевих виборів здійснює переважно наглядові та рекомендаційні функції, і в організації виборчого процесу участі практично не бере. Єдине, що мають право оскаржити до ЦВК суб’єкти виборчого процесу - це бездіяльність територіальних виборчих комісій. Результати виборів також оголошують ТВК, і вони можуть бути оскаржені лише в суді.

Саме тому є великі сумніви з приводу того, що вибори за новою системою пройдуть «гладко». Немає єдиного підходу, зрозумілого всім, перевіреного методу підрахунку голосів, відповідної юридичної практики – ще немає навіть єдиної визначеної системи відкритих списків, яку має виписати Верховна Рада. Для прийняття остаточного варіанту закону про місцеві вибори необхідно принаймні кілька сесійних тижнів.

Наслідком того, що закон може бути прийнятий поспіхом, так само, які і впроваджуватись в життя, можуть стати ситуації, коли, наприклад, в Полтавській області закон тлумачитимуть по одному, у Львівській – по іншому. Можливо, навіть в територіальних комісіях однієї області будуть по-різному застосовувати законодавство про вибори.

Кому потрібні відкриті списки?

Система відкритих списків в їх класичному варіанті не вигідна нікому. Завданням партій буде висування під власними брендами лідерів місцевого значення, відомих на окрузі. Як наслідок, до лав чинних партій прийдуть нові обличчя - не маючи таких людей, політичній силі буде важко подолати мінімальний прохідний бар’єр.

В разі застосування системи відкритих списків партії повинні «витягувати» кандидати, а не її лідер. Тому ми ймовірно будемо бачити боротьбу партій за відомих в регіонах мажоритарників. Але з іншого боку, не можна виключати, що популярний серед виборців кандидат, обраний за партійним списком, навряд чи узгоджуватиме власну позицію з партійною ідеологією, оскільки на наступних виборах він зможе висунути свою кандидатуру знову - за списком іншої партії, адже рейтинг партії триматиметься саме на ньому.

Крім того, ймовірно, влада має намір перестрахуватись від потрапляння до місцевих рад нових політичних сил, адже, за словами Володимира Гройсмана, закон про місцеві вибори передбачає доволі високий прохідний бар’єр – як для партій, так і для блоків, на рівні 5% та 7% відповідно. В той час як ПАРЄ рекомендує нам притримуватись низького прохідного бар’єру на рівні 3%.

Ймовірність проведення виборів за старою системою

Якщо зараз в останні дні сесії парламент змінить закон про місцеві вибори, це зовсім не означає, що до їх проведення за відкритими списками будуть готові місцеві ради, власне виборці і ТВК.

Цілком слушно було б випробовувати нову виборчу систему вперше на виборах до парламенту – коли всеукраїнським організатором виборчого процесу є ЦВК. Яка працює системно, і може професійно виявити протиріччя або прогалини в новому законодавстві про вибори, і усунути їх своїми порядками і роз’ясненнями. Чого не зможе професійно зробити ТВК, членами яких зазвичай є далеко не юристи, а переважно викладачі, вихователі, медсестри, інші працівники бюджетної сфери, підприємці – тобто люди, які не мають необхідних знань. Жодних вимог стосовно кількості юристів у складах ТВК і ДВК законом поки що не встановлено – на відміну від ЦВК.

Часу для прийняття цього рішення залишилось небагато – до середини липня 2015 року. А за таких умов часу для підготовки виборів за повністю новою системою залишиться рівно місяць.

Обіцянка про вибори за відкритими списками міститься у коаліційній угоді – але це не виключає сценарію проведення виборів за старою системою. Пригадуєте, вибори до Верховної Ради у 2014 році нам також обіцяли за відкритими списками…

Владимир Пилипенко Владимир Пилипенко , Представитель Украины в Венецианской комиссии 2013-2017, кандидат юридических наук
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter