Від імітації боротьби до інструментів міжнародного права: як зупинити російську агресію?

У вівторок парламентська більшість визнала Росію агресором. Це довгоочікуваний крок, але переважно – декларативний. В той час як міжнародне гуманітарне право має в своєму арсеналі цілий ряд дієвих інструментів для того, щоб зупинити агресора. Які, на превеликий жаль, парламентська більшість не поспішає застосовувати, надаючи перевагу популізму, що дискредитує Україну в очах світового співтовариства.

Фото: Макс Требухов

Інструмент перший. Розрив дипломатичних відносин із Російською Федерацією. Наслідком розриву стане зупинення політичного діалогу між Україною та Росією. Цей діалог може відбуватися через посередників. Саме так у 2008 році діяла Грузія. Причина – ворожа політика Росії щодо України та вчинення нею дій, несумісних з нормами міжнародного права. Варто зауважити, що розрив дипломатичних зносин автоматичного не тягне за собою припинення консульських відносин між Україною та Росією і не залишить українських громадян без захисту на території Росії.Замість цього коаліція надає перевагу ухваленню заяви при визнання Росії країною-агресором – декларативної та дуже сумнівної, з точки зору міжнародного права.

Інструмент другий. Запровадження візового режиму з Російською Федерацією, який дозволить мінімізувати приплив до України бойовиків та потенційних злочинців і дасть можливість перебувати в країні законослухняним громадянам Росії.

Замість цього запроваджується посилений режим перевірки подорожуючих з Росії, який створює незручності для лояльних до України росіян та жодним чином не заважає проникненню на нашу територію потенційних терористів.

Інструмент третій. Ратифікація Римського статуту та розповсюдження на Україну юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Це дозволить передати на розгляд цьому Суду розслідування таких злочинів як: злочини проти людяності, воєнні злочини, які вчинені на території Криму та Донбасу – ще до фактичного повернення цих територій під контроль української влади.

Замість того, щоб ратифікувати Римський статут, коаліція цю тему – замовчує і переконує, що це питання не на часі. Або ж для цього необхідно внесення змін до Конституції – що просто не відповідає дійсності!

Інструмент четвертий. Визнання за ДНР та ЛНР статусу міжнародної терористичної організації. Це дозволить дієво протистояти діяльності цих організацій в третіх країнах, а також заблокувати їх фінансування та постачання матеріально-технічних ресурсів.

Але для цього потрібно не просто приймати знову ж таки декларативні заяви парламенту, а пройти достатньо складну судову процедуру.

По-перше, притягнути до кримінальної відповідальності за скоєння терористичних актів (розстріл мирних громадян в Маріуполі та під Волновахою, тощо) лідерів ДНР та ЛНР. У чинному законодавстві є для цього всі інструменти.

По-друге, притягнути до кримінальної відповідальності за створення терористичної організації посібників лідерів ЛНР та ДНР – так званих міністрів, суддів та прокурорів цих «республік». Як наслідок, це дасть можливість через вирок суду у передбаченим законом порядку оголосити ДНР та ЛНР терористичними організаціями і притягати до відповідальності за пособництво тероризму всіх, хто сприяє діяльності терористам – допомагає їм фінансово, організаційно, надає матеріально-технічну допомогу.

Це нескладне завдання для слідчих СБУ і, я переконаний, вони можуть з ним впоратись. Після того як Захарченко та Плотницький разом зі своїми посібниками будуть засуджені за тероризм в України, ми зможемо ініціювати питання про надання ДНР та ЛНР статусу міжнародної терористичної організації.

На превеликий жаль, уряд та коаліція замість реальної роботи в цьому напрямку займається переважно її імітацією. І вносить на розгляд парламенту законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання організацій терористичними.

Згідно цього законопроекту, організація визнається терористичною адміністративним судом за позовом (!) генпрокурора, за процедурою дуже подібною до процедури розгляду виборчих спорів.

Ухвалення та реалізація цього законопроекту може дуже сильно нашкодити Україні та завадити боротьбі із тероризмом на Донбасі. В Україні вперше в світі може з’явитися терористична організація, лідери якої, з юридичної точки зору, не будуть визнані терористами. А замість того, щоб пред’являти їм підозру, Україна веде переговори із російськими найманцями на Донбасі за участю ОБСЄ.

Інструмент п’ятий. Ще у серпні 2014 року Верховна Рада прийняла закон про…санкції проти Російської Федерації. Але давайте порахуємо, скільки економічних санкцій проти Росії Україна ввела станом на сьогодні? Жодних. Ми не припиняємо торгівлю із Росією, обсяги якої, за даними НБУ, все ще складає 18% українського експорту. В той же час ми вимагаємо введення більш жорстких санкцій стосовно Росії з боку країн Євросоюзу. Якщо ми хочемо побороти агресора – ми повинні дати сильну відповідь, а не просто робити декларативні заяви та закликати світ нам допомогти.

Владимир Пилипенко Владимир Пилипенко , Представитель Украины в Венецианской комиссии 2013-2017, кандидат юридических наук
Читайте новости LB.ua в социальной сети Facebook