Головне науково-експертне управління вважає зміни поверхневими і їх прийняття, на думку управління «не сприятиме стабільності законів та призведуть до нераціонального витрачання бюджетних коштів та пленарного часу парламенту». Чи насправді потрібні такі зміни, спробували розібратись експерти ГО «Асоціація Політичних Наук».
Автором, проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» (щодо усунення законодавчих колізій та прогалин)» з реєстраційним номером 1220 від 02.09.2019 року, виступив народний депутат України Ігор Фріс. Ініціатор законопроекту в Парламенті України представляє партію «Слуга народу» і на момент обрання працював приватним нотаріусом в Івано-Франківському міському нотаріальному окрузі.
Депутат пропонує внести зміни до єдиного нормативно-правого акту - Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон). Ініціатива має на меті привести його у відповідність до чинного Цивільного кодексу України та реалій практики вчинення нотаріальних дій. Іншими словами, покращення якості законодавчої техніки, уніфікація використаної термінології, нормативне врегулювання вже усталених відносин через заміну застарілих назв та термінів, передбачення механізмів реалізації окремих повноважень та вчинення нотаріальних дій.
Перелік запропонованих змін, виглядає наступним чином:
• Певне розширення та нормативно коректне закріплення кола суб’єктів, у яких, відповідно до ст. 4 Закону, нотаріус має право вимагати відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Замість «підприємств, установ і організацій» пропонується прописати «фізичних та юридичних осіб».
• Доповнення дій, що вчиняються нотаріусами та прирівняними до них суб'єктами.
• Фактичне розширення можливих видів документації, що можуть складатись суб’єктами вчинення нотаріальних дій, а саме зміна формулювання «угод і заяв» на «документів».
• Зміна дещо застарілого терміну «угоди» на «правочини.
• Розширення кола можливих приміщень, де можуть вчинятись нотаріальні дії, за рахунок доповнення переліку приміщеннями «дипломатичного представництва або консульської установи». Також пропонується додати до суб'єктів здійснення нотаріальних дій «посадову особу консульської установи України».
• Розширення дії Закону на осіб, які не є громадянами України. Для цього проект закону пропонує в ст. 41, що регламентує місце вчинення нотаріальних дій, змінити термін, що визначає суб’єктів, які користуються нотаріальними діями, з «громадянин» на «особа».
• Також ініціативою вносяться зміни у формулюваннях «міської Ради народних депутатів» на «міської ради» та «доручення» на «довіреність».
Загалом, цей законопроект у запропонованій редакції цілком відповідає меті, відповідно до якої його було розроблено. Прописані зміни усувають застарілу термінологію, що використовується в Законі України «Про нотаріат» і приводить їх у відповідність до інших чинних нормативно-правових актів. На позитивну оцінку також заслуговує розширення кола суб'єктів вчинення нотаріальних дій а також суб'єктів, які мають право на послуги, що надаються нотаріусами.
Разом з тим, законопроект пропонує зміни лише до 13 статей Закону України «Про нотаріат». Відповідні зміни до значної кількості статей Закону України «Про нотаріат» автор законодавчої ініціативи залишив поза увагою. В разі більш детального доопрацювання, проект Закону України «Про нотаріат» можна вважати цілком можливим для прийняття Верховною Радою України.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Від якісної комунікації до участі громади у прийнятті рішень», який триватиме до кінця травня. Він реалізується в межах Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне представництво», що виконується Фондом Східна Європа.