ГоловнаБлогиБлог Володимира Бєлого

Про заміщення вакантних посад

«Практика - это когда все работает, но непонятно как. Теория - это когда все понятно, но ничего не работает. Но все же иногда теория с практикой совмещаются: ничего не работает и ничего не понятно» - інтелектуальний гумор.

Чи не щодня читаємо про скандальні випадки про «переможців» того чи іншого конкурсу на відповідальну державну посаду.

Фото: zn.ua

А попереду конкурси на посади директорів, які «... самі будуть підбирати «собі» команду однодумців». Ото буде галасу та «роботи» для журналістів. На всю «Іванівську» лунатиме.

Невже у системі має бути так, що кожен керівник призначає щоразу апарат служби чи робочий колектив «під себе»? А може існує в успішній світовій практиці кардинально інший підхід, наприклад, незалежний від суб’єктивного впливу формат загальнонаціонального конкурсу на вакантні посади?

Франція

Он, французи, приміром, наскільки я знаю по освіті, на ВСІ вакансії у державі від вчителя/вихователя до директора та інспектора взяли за основу цифрову суму показників рівня професійності та доброчесності кандидатів (за потребою ще й кількість балів письмової роботи, що захищена від стороннього впливу) плюс бали для забезпечення передбаченого рівня соціальної протекції/захисту.

За такого механізму переможцем визнається той, у кого найбільше балів і (увага!) - керівник/заклад/громада отримують у своє розпорядження найкращого.

Україна

Натомість наші конкурсні комісії ще довго залишатимуться лише як імітаційні потуги до просування справжньої демократизації у суспільну діяльність, бо на завершальному етапі остаточне рішення так званих конкурсних перегонів приймається голосуванням «руками». А ще окрім цього може діяти і такий наш «винахід», коли комісія подає дві-три кращих кандидатури, а «перша особа» визначає кого одного з них призначити.

Чи багато у нас громадян вловлюють в останньому оту «дрібницю, за якою криється диявол»?

У французькій моделі однозначно визначений переможець прямо сприймає себе переможцем і ніяк інакше. Таким його сприймають і колеги, і його новий керівник. Він діє як прямий носій демократичних принципів суспільної діяльності. Ніщо не спотворює його самооцінку власної суспільної значимості. Тому там і не має зустрічних претензій від тих, хто опинився другим чи третім, адже проти «цифри» нічого протиставити.

Не так у нашій – кожен «переможець» хай як, а має знати завдяки кому отримав бажане призначення і як вихована людина не має забувати кому потрібно бути вдячним та особливо уважним до можливих у майбутньому зустрічних побажань.

Тому-то наша система держуправління фактично так і лишається у межах колишньої практики «візантійських підкилимних ігор», за якої демократії відводиться лише роль декорації. У підсумку загальнонаціональна ефективність суспільної діяльності чи не кожної системи чи підсистеми здебільшого є не більше ніж те чи інше псевдо. За виключенням прикладів окремих деяких ентузіастів, котрі від природи не можуть не бути як кажуть «на всі сто».

Крім того, відому для спеціалістів ефективність закордонних колегіальних механізмів прийняття рішень, зокрема кадрових, як незалежних від «першої особи» підтверджують мимохідь ті ж звичайні українці, котрі виїжджають на роботу за кордон і швидко у тамтешніх демократичних умовах стають успішними та цінними кадрами.

Ймовірність

Ми ж і надалі будемо у питаннях організації суспільно-економічної діяльності, зокрема в освіті, плентатися у хвості сучасних цивілізаційних процесів доки замість голосування «руками» не перейдемо на формат чіткої процедури визначення переможця кадрового конкурсу за нормативно встановленими індикаторами професійності та доброчесності кандидатів у цифрових показниках.

У кого найбільше - той і переможець, а роль комісії має полягати не у тім, щоб «вибирати кращого» на її суб'єктивний погляд, а перевірити правдивість індикаторних показників та забезпечити (за потреби) незалежне і неупереджене тестування здібностей/рівня підготовленості та поінформованість спільноти про перебіг конкурсу.

Володимир Бєлий Володимир Бєлий , Заступник директора з навчально-виховної роботи Херсонського фізико-технічного ліцею при ХНТУ та ДНУ
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter