Управління освітою: менеджмент чи наради та засідання?

Ще більше тридцяти років тому, під час трирічної контрактної роботи у закордонних ліцеях, наживо побачив як там організована робота мільйонів учнів, сотень тисяч вчителів та тисяч керівників закладів загальної середньої освіти без звичних нам різного роду нарад та засідань з питань поточної роботи.

Фото: Диана Буцко

Системно там діють лише засідання педагогічної ради по кожному класу за підсумками триместрів, тобто тричі на рік. Веде їх директор, або заступник, а приходять на кожне засідання лише ті вчителі, які працюють у класі, що розглядається та батьки, які того побажають. Якщо у ліцеї десь 30 - 40 класів, то йде на це три-чотири дні. Після занять, тобто з 16-00. По кожному учню педрада приймає рішення про те, що у додаток до коментаря від кожного вчителя записати у табель ще й як підсумковий консолідований висновок-пораду. 

Щоправда є також і засідання адміністративної ради, до якої окрім адміністрації входять ті вчителі, які призначені координаторами у предметних групах. Але вони збираються не регулярно, а лише за потреби у колегіальному рішенні щодо певних змін чи визначення напрямків цільових витрат для грошей, які буває позапланово «падають» на заклад з центрального бюджету.

ЕПІЗОД - 2

Разом з тим, випало десь років з п’ятнадцять тому, на громадських засадах по запрошенню однієї київської будівельної корпорації попрацювати з керівниками її підрозділів над питаннями проектного менеджменту.

Тоді й звернув увагу на те, що у контексті основ управління діяльністю сучасний розвинений світ на засідання дивиться наступним чином:

- по-перше, потреба у них є точним індикатором того, що організація поточної діяльності закладу є погано організованою;

- по-друге, в організацію діяльності покладено не сучасний менеджмент, а допотопний принцип авторитарного «ручного управління»;

- по-третє, у закладі панує атмосфера взаємної недовіри між керівництвом і працівниками;

- по-четверте, на сучасному етапі засідання та наради – це не лише втрачений час, а й «найкращий» механізм для того, щоб роботу закладу супроводжувало все більше й більше проблем, а суспільство все більше переконувалося у її неефективності.

Останнє пояснюється простим природним законом психології людини, котра живе з результатів діяльності колективу: чим детальніше та глибше обговорено план, засоби, виконавці певної роботи, з тим більшим рівнем відчуття, що майже все вже зроблено, виходять учасники після наради.

БУДЕННІСТЬ

Лишається лише приступити. Завтра. Може з наступного тижня …в тім, життя йде, як і йшло до того …, а потім буде наступна нарада і буде, УВАГА, ще краще рішення.

Доки собака гавкає, вона нікого не може вкусити. Доки люди засідають та обговорюють, справа або стоїть, або повзе за інерцією. Плин часу та швидкість реагування у сучасному світі мають ЗНАЧЕННЯ. Не лише за визначенням як такого, а за безліччю цифрових вимірів. Починаючи з грошей, що втрачаються чи, навпаки, набуваються та інших виразників капіталізації людського потенціалу.

Володимир Бєлий Володимир Бєлий , екс-заступник директора з навчально-виховної роботи Херсонського фізико-технічного ліцею при ХНТУ та ДНУ
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter