ГоловнаБлогиБлог Віталія Скоцика

Улюблені бюджетні граблі влади

Після ухвалення бюджету на 2017 рік у мене, як і в багатьох наших громадян, виникли запитання. Чому щороку нам обіцяють бюджет процвітання і розвитку, а потім ухвалюють його по-злодійськи, під покровом ночі і без обговорення? Чому так ретельно треба було ховати від народу кошторис країни, який урядовці називають своєю інтелектуальною перемогою?

Фото: Макс Требухов

Очевидно тому, що між епітетами, якими наділили цей бюджет, та його реальними показниками лежить велика прірва. Наприклад, його встигли охрестити «аграрним». Безсовісна маніпуляція. Після того, як у аграріїв забрали спецрежим ПДВ, який давав можливість щорічно накопичувати 20 млрд грн. на розвиток галузі, їм у наступному році обіцяють лише 3,5 млрд підтримки. На пряму фінансову підтримку агровиробників у бюджеті закладено 2,973 млрд грн., 1,5 млрд з яких є поки що віртуальними коштами Спеціального фонду. У випадку невиконання дохідної частини бюджету український агросектор отримає лише половину цих коштів.Не знаю, в яких вузах мусили вчитися деякі чиновники, щоб називати цей документ «бюджетом зростання». Уряд, скасувавши спецрежим ПДВ, забирає у агровиробників останні стимули розвитку і при цьому розраховує, що буде збережено ті самі темпи зростання у галузі. Натомість елементарні закони економіки свідчать, що без стимулювання відбудеться спад. Втрати агропромислового комплексу України від скасування спецрежиму ПДВ і неминучого зменшення експорту аграрної продукції можуть становити 100 млрд грн. Це величезний удар для всієї економіки, флагманом якої є АПК. І він обернеться не лише подальшим знеціненням гривні, а й стрімким зростанням цін на більшість продуктів харчування. Це відчує кожен українець.

Щодо означення «бюджет розвитку», то воно так само далеке від правди, як ростовські промови Віктора Януковича. Насправді 90% усього бюджету витрачається на проїдання і «підтримання штанів». Тут не йдеться про розвиток.

Бюджет на 2017 рік передбачає збільшення витрат і доходів на 15,13 млрд грн., або приблизно на 2%. Ключовими є витрати на збільшення мінімальної зарплати. Понад 2,5 млн осіб у приватному секторі отримають збільшену зарплату в 3200 гривень. Яким же чином планують збільшити доходи? Крім уже згаданої хибної логіки зі скасування спецрежиму ПДВ, розраховують на збільшення потоку податків з доходів фізичних та юридичних осіб та єдиного соціального внеску. Насправді ж у кризовій ситуації сотні тисяч підприємців, які платять ці внески, закриються або сховаються в «тінь».

Зростання ВВП, на яке сподівається уряд, відбуватиметься за рахунок інфляції (8,1%). А ще одне джерело поповнення бюджету – доходи від приватизації та спецконфіскації – важко назвати надійним з огляду на те, як у нас проводять ці процеси.

Ще один ярлик, який цинічно клеїли до кошторису на наступний рік – «бюджет децентралізації». В реальності маємо от що. Уряд перекладає фінансування утримання шкіл та лікарень (ЖКГ + зарплати технічного персоналу) на місцеві бюджети. Крім того, освітню та медичну субвенцію з центрального бюджету забороняється витрачати на капітальні витрати (ремонти, покращення технічної бази і т.д.). У всьому світі децентралізація означає, що місцеві громади отримують додаткові кошти на свій розвиток. У нас же з точністю до навпаки – їм навалюють фінансових зобов’язань, які неможливо виконати.

У мене є більш точне означення бюджету-2017. Це бюджет бідності і занепаду, дохідна частина якого під великим сумнівом. Викликає сумнів і той рівень інфляції, який намалювали в уряді – 8%. Напередодні новорічних свят ми з експертами підрахували, що інгредієнти салату олів’є подорожчали за цей рік на 30-34%, а набір для куті – на 65%. Це ті наслідки економічної політики, які народ відчуває своєю кишенею, попри всі декларації економічного зростання і контрольованої інфляції.

Чого можна очікувати від уряду надалі? Цілком можливо, що в підсумку наповнення бюджету спробують здійснити за рахунок поспішного продажу за безцінь державних активів і ресурсів. Приклади на поверхні. Це і пропозиція обміняти експорт лісу на європейський кредит, і законопроект № 5445 про демонополізацію спиртової галузі, який створює замість державної монополії приватну олігополію, коли ринок поділять кілька олігархів. Ну а вишенькою на торті є постійні спроби запровадити «тіньовий» ринок землі (законопроекти про емфітевзис і обіг сільськогосподарських земель №5535). В обхід мораторію землю намагаються пустити з молотка для тимчасового латання бюджетних дірок.

Про всі ці проблеми, які повилазили, наче шило з мішка, аграрії попереджали уряд і парламент. Однак влада на реальний діалог не пішла, а попрямувала по своїх улюблених старих граблях. Народ же прирекли на злиденне існування, фіксацією якого став проект бюджету-2017. Значить, ця влада приречена, а її місце невдовзі повинні посісти відповідальні і фахові політики.

Віталій Скоцик Віталій Скоцик , Економіст, Голова Аграрної партії України
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram