ГоловнаБлогиБлог Віталія Марковича

Паризькі події і ріст націоналізму в Європі: загрози для України

Показові терористичні атаки схиляють європейську громадськість до росту націоналізму і ізоляціонізму, а уряди Європи – до компромісу з Росією у боротьбі з тероризмом.

Фото: zn.ua

Як погоджуються більшість експертів-міжнародників, недавній вибух російського літака і п'ятничні теракти в Парижі – це тільки початок показових терактів, здійснюваних ІДІЛ для створення атмосфери тотальної ненависті і страху. Не дивно, що політологи вже наперебій пророкують ріст націоналізму та ізоляціонізму в Європі, що пов’язано як із крахом ілюзії про безпечність, так і з масштабною хвилею мігрантів з країн Близького Сходу, а також відлуннями кризи Єврозони і незадоволенням «диктатом брюсельських чиновників».Яким чином це все стосується України? На перший погляд, ми начебто знаходимося і обабіч Старої Європи, і конфлікту на Близькому Сході. Однак, останні події у Парижі мають для нашої країни набагато більше і загрозливіше значення, ніж здається.

Наразі варто виділити три основні загрози для України:

1) Об’єднання країн Заходу з Росією для боротьби з тероризмом, відкладення проблеми України.

Аналітики уже пророкують, що показові теракти у Парижі можуть стати об’єднуючим фактором для країн ЄС, США і Росії у боротьбі з тероризмом. За словами Сергія Ільченка, «досвід показує, що розмахуючись для удару у відповідь, Захід стає менш розбірливим у виборі союзників. І ось це неминуче зниження планки на хвилі емоційної реакції на теракт об'єктивно вигідно Росії. І Путін розраховує в обмін на союзництво проти ІДІЛ виторгувати деякі умови для себе».

І справді, вже через день, у неділю 15 листопада, Барак Обама та Владімір Путін на полях саміту G20 потиснули руки і неформально поспілкувалися про боротьбу з ІДІЛ, згадавши також Україну. При цьому Кремль відзначив, що про нашу країну у розмові лідерів йшлося «меншою мірою».

Цілком можливо, що наприкінці січня 2016 року для нормалізації відносин із Росією із неї можуть зняти («не продовжити») найбільші бізнесові і політичні санкції, залишивши тільки формальні обмеження через кримські події. «Україні зараз надзвичайно важливо не допустити, щоби проблема Донбасу стала розмінною картою в діалозі США, Росії та інших країн Заходу», – каже політолог Євген Магда. Адже об’єднання зусиль РФ, США та великих європейських країн значитиме, що конфлікт на Донбасі залишиться замороженим, а питання Криму може взагалі зникнути з повістки дня.

2) Зростання націоналізму в Європі і прихід до влади «друзів Путіна».

Ще на початку жовтня країни Веймарського трикутника (Німеччина, Франція та Польща) у спільній декларації висловили стурбованість зростаючим популізмом і націоналізмом в багатьох країнах Європи на фоні міграційної кризи. На думку бельгійського правозахисника Клауса Гоффа, після трагічних подій у Парижі ЄС може опинитися під владою виступів націоналістів, що вимагають вигнати з ЄС нелегальних іммігрантів. «Ми вже стали свідками підпалу таборів біженців в Кале, розгрому центру тимчасового утримання нелегалів під Мюнхеном і нападу на групу вихідців з Північної Африки в Данії, – констатував він. – Владі Євросоюзу необхідно зробити все можливе, щоб запобігти актам насильства щодо арабів, з якими тепер європейські крайні праві асоціюють тероризм».

Скептицизм розширення ЄС і щодо України уже стоїть на порядку денному в Нідерландах, де на 6 квітня 2016 року призначений референдум щодо ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

У Великобританії на 2017 рік готується референдум про вихід з ЄС, а у Фінляндії саме зараз обговорюється вихід з Єврозони і повернення до фінської марки.

Мільйони біженців у ЄС висувають на перший план європейського політичного життя праві партії, такі як французькі «Республіканці» Ніколя Саркозі та «Національний Фронт» Марі Ле Пен – обидва з них є друзями Путіна.

Відтак, якщо тенденція до терористичної загрози з боку ісламістів та подальший неконтрольований потік біженців збережеться, то політичне спрямування країн ЄС (після найближчих виборів) може суттєво змінитися, – і не на користь України чи подальшого розширення ЄС.

3) Закриття кордонів і перегляд Шенгенської угоди

З огляду на теракти в Парижі, посилення заходів безпеки як на кордонах ЄС, так і всередині шенгенської зони може стати новим випробуванням для отримання Україною безвізового режиму.

Як заявив на саміті G20 в Антальї президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, шенгенська угода лишається «під загрозою» через неправильну міграційну політику і неефективний захист кордонів. На 20 листопада Європейський Союз на прохання Франції запланував екстрений саміт міністрів юстиції та внутрішніх справ, на якому планують обговорити посилення заходів безпеки. На саміті можливе обговорення змін до Шенгенської угоди, яка передбачає відкриті кордони між її країнами-учасниками.

Тому сьогодні стоїть питання навіть не виконання Україною критеріїв щодо лібералізації візового режиму, а саме існування шенгенської угоди і її майбутні обриси.

***

Отже, на фоні міграційної кризи у ЄС, посилення євроскептицизму та паризьких подій українська дипломатія повинна бути готовою до того, що зміни в європейській політиці можуть створити додаткові труднощі для отримання Україною безвізового режиму з ЄС. Сьогодні під питанням майбутній політичний вектор Європи, а також можливе об’єднання провідних країн ЄС, США та РФ у «антиІДІЛовьку» коаліцію.

Але попри все не варто забувати, що Стара Європа та США не торгують принципами так легко, як це здається. У свій час країни Заходу, об’єднавшись проти Гітлера зі Сталіном, закрили очі на розділ Польщі, анексію Балтійських країн, напад на Фінляндію та злочини комунізму 30-их років. Проте варто також пам’ятати, що Захід не забував про ці протиріччя і згадав їх знову уже після завершення Другої світової війни, коли розпочалася довга Холодна війна.

Віталій Маркович Віталій Маркович , Аналітик, аспірант ЛНУ імені Івана Франка, президент ГО "Нова спільнота"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter