Тому свідомі українці, які думають про майбутнє цієї держави і хочуть, щоб тут жили їхні діти, повинні завадити нинішній владі у її намірі відкрити ринок земель сільськогосподарського призначення. Отож, чому мораторій на продаж землі поки що не можна скасовувати? Для цього є декілька простих і зрозумілих причин.
Це афера, від якої виграє лише декілька людей. Пам’ятаєте велику приватизацію в Україні у 90-их роках? Тоді всі потужні підприємства нашої держави опинилися у руках людей, наближених до влади, або тих, кого влада на це уповноважила. Так виникли олігархи. Сьогоднішня ситуація дуже нагадує намагання провести таку саму аферу, тільки уже із землею. Практично все, що можна було вкрасти раніше, уже вкрадено. Залишилась тільки земля.
Люди продадуть землю за безцінь. Дуже легко пояснити сверблячку і нетерпіння, з якими зараз рвуться скасувати мораторій. Просто у влади поки що зберігається достатньо важелів для впливу на те, яким чином ринок землі буде запущений, хто матиме доступ земель сільгосппризначення на самому початку. А отже, хто матиме можливість скупити їх за найнижчою ціною.
А результат прогнозований. Люди у селах бідні, значна частина – дуже бідні. Це не дасть їм можливості довго роздумувати, радитися з юристами, наполягати на своїй високій ціні. Їм важко зорієнтуватися, ця земля взагалі дісталася їм безкоштовно, вони її не купували, тому продаж навіть за якусь символічну ціну буде розглядатися як велике щастя.
Саме таким чином і планується грандіозний хапок української землі. У чинної влади вже дуже сверблять руки.
До української землі отримають доступ іноземці. Нехай нікого не вводить в оману заява (поки що тільки усна) глави Кабміну Володимира Гройсмана про те, що купувати землю зможуть виключно громадяни України і то в обмежених розмірах. Вибачте, але це задачка для юриста-початківця. Не кажучи вже про кваліфікованих юристів, яких в Україні і світі багато. Вони здогадаються, як обходити всі ці начебто заборони. А ті, хто пропонують такі заборони, дуже лукавлять. Бо самі розуміють, що ці обмеження нічого не варті. Відомо, що у нас і зараз більшість активів в Україні оформлені на підставних осіб.
Неправильно побудований завод можна зруйнувати, порізати все обладнання на металобрухт, вивезти і продати. І на цьому місці колись ще можуть бути збудовані десять заводів. Занапащена ж земля, якою іноземець не так трепетно дорожить, – в сотні разів страшніше явище, ніж занапащена фабрика. Земля – це конечний ресурс, іншої ми не зможемо мати. Земля – цей той якір, на якому Україна ще, можливо, тримається і її не здуває вітрами зі всіх сторін.
Влада має всі підстави вважати, що без особливих проблем зможе нажитися на ринку землі. Щоб зрозуміти, як в нинішніх умовах буде вестись продаж землі, далеко ходити не треба. Треба подивитися на той досвід, який уже є.
От, наприклад, зараз влада має доступ до сільськогосподарських земель державної форми власності. Це, до речі, 14,5 млн гектарів – більше, ніж територія багатьох європейських країн. У нас це земля державна. Щоб віддати її в користування, проводяться аукціони на право оренди цієї землі. Втім, нехай проведення аукціонів нікого не вводить в оману. У багатьох випадках – це чистої води профанація.
Беззаконня і корупція. Якщо поспіхом запровадити ринок землі, то він так і залишиться працювати із недоробленою і недосконалою законодавчою базою. Щоб прийняти всі необхідні для цивілізованого ринку закони, потрібен час, бажання і політична воля. Чинна влада нічого такого не має.
Крім того, у нас так і не проведена інвентаризація земель, не сформовані реєстри, немає чесних судів, у яких проста людина може чекати на справедливе рішення. Недосконалими державними реєстрами завжди є можливість маніпулювати. Так само, як і керувати підконтрольною владі судовою гілкою влади.
Та й взагалі – як можна вводити ринок землі у країні, яка займає перше місце з 41 країни за рівнем корупції? Йдеться про результати дослідження компанії Ernst&Young, присвяченого ризикам шахрайства в Європі, на Близькому Сході, в Індії та Африці. За два роки Україна піднялася в рейтингу корупції і хабарництва із сьомого місця на перше.
Отже, в таких диких умовах запускати ринок землі категорично не можна. Це провальний і дуже ризикований проект для держави.
Успішним він буде лише для обмеженого кола осіб. У скорому часі після зняття мораторію українці побачать два нові класи людей: а) скоробагатьків, які збагатяться на рейдерському захопленні людських паїв, спекуляціях, перепродажі земель, б) нових пінчуків, ахметових, коломойських, але уже у сільському господарстві. До речі, для таких людей їхні здобуті багатства стануть механізмом в тому числі і політичного впливу.
Таким чином, можна зі всією відповідальністю заявляти, що відкриття ринку землі – це злочинний крок проти багатомільйонної країни.
І наостанок про політичні сили, які зараз так активно здобувають собі рейтинг на боротьбі із відкриттям ринку землі. Тут насправді є велика проблема. Бо серед тих, хто зараз так блискавично взявся за цю тему (крім тих, кому це справді пече і хто вже давно послідовно веде боротьбу проти негайного ринку землі – профільні аграрні організації, Аграрна партія), є політики, які вже багато разів дискредитували себе.
Значна частина українців уже давно не сприймають будь-яких заяв політиків, які обманювали їх не раз і не два. От саме тому бентежить, що за тему землі так активно взялася народний депутат Юлія Тимошенко. У багатьох людей може виникнути думка, що оскільки вона вже стільки разів була непослідовною, то і нинішнім її заявам та діям не слід довіряти.
Річ у тім, що Юлії Тимошенко всього лиш ситуативно вигідно боротися проти ринку землі. Вона готується до наступних президентських виборів і, так склалося, що в цю хвилину їй вигідна саме тема землі. Вона діє наперекір владі, тільки через те, що влада хоче цей ринок відкрити. Повірте, якби влада заявила, що сонце сходить на сході, то лідер «Батьківщини» доводила б усім, що сонце сходить на заході. Але на це не треба звертати увагу, це їхні розбірки. З’явиться нова вигідна тема для того, щоб відібрати трохи відсотків у рейтингу Порошенка – вона одразу візьметься за неї, забувши про землю.
Українці ж не повинні цю тему просто так забувати. Бо є глибинні причини, через які ринок землі вводити зараз не можна. Люди повинні голосно заявити – не дамо вкрасти землю! Створіть умови, прийміть і дотримуйтесь чесних законів, забезпечте справедливий суд – і тільки тоді наважуйтесь відкривати доступ до найбільшого українського багатства.