ГоловнаБлогиБлог Виктора Неганова

Захист «честі» бородянського садиста-воєнкома та українське судочинство

Вже минуло більше року з моменту, коли 02.07.2015 військовий комісар Бородянського районного військового комісаріату Київської області Шаповал та його заступник Юрій Карпенко посеред білого дня у присутності багатьох свідків та малолітньої дитини потерпілої волонтерки у стані алкогольного сп’яніння нанесли тілесні ушкодження та поцупили ключі від авто у волонтерки Клименюк Юлії. Після цього зазначені особи сіли у службове авто Volkswagen Touareg з військовими номерами та поїхали у бік м. Києва. Зазначена подія висвітлювалася майже у всіх українських ЗМІ.

Проте величезний мінус українського телебачення та друкованих ЗМІ у тому що після того, як подія пройшла – нікому не цікаво завершення історії і перед усім у юридичній та дисциплінарній площині. Саме через відсутність такої уваги збоку ЗМІ – покидькі від влади успішно відновляються на своїх посадах, продовжують ґвалтувати мораль та закон і таким чином формують суспільну думку про неможливість забезпечення справедливості у цієї держави. Проте цього разу їм це не вдалося зробити.За фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України (хуліганство) до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження від 03.07.2015 року №12015060170000817, та підтверджено неналежне виконання службових обов'язків та порушення громадського порядку з боку Шаповала та Карпенка. За даними листа начальника ГУНП Житомирської області до народного депутата України Антона Геращенка слідчими 23.11.2015 було складено повідомлення про підозру щодо зазначеним особам та направлено на погодження до військової прокуратури Житомирського гарнізону.

Проте з незрозумілих причин майже рік військова прокуратура відмовляється погодити повідомлення про підозру воєнкомам. Користуючись свідомою чи несвідомою(хіба хтось в це повірить) бездіяльністю військової прокуратури зазначені особи подали адміністративні скарги до Міністра оборони України з метою скасувати рішення Міноборони від 03.08.2015 року щодо позбавлення військового звання та звільнення Шаповала та Карпенка. У матеріалах службового розслідування Міноборони за результатом якого було прийняте рішення, яке оскаржували ці особи знаходилося і депутатське звернення народного депутата Антона Геращенка щодо необхідності проведення службового розслідування та звільнення зазначених осіб з лав Збройних Сил України. Але Карпенко та Шаповал не зупинилися лише на оскарженні наказу Міністра про звільнення. Карпенко, який безпосередньо наносив удари ногою волонтерки 10.12.2015 подав позов до Печерського районного суду м. Києва проти Верховної Ради України та народного депутата Геращенка «про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди у сумі 50 000 грн» через те, що народний депутат звернувся до Міністра оборони з відповідним депутатським зверненням про необхідність проведення дисциплінарного провадження за цими ганебними вчинками воєнкомів та в результаті якого був звільнений Карпенко. Взагалі то паноптикум.

Враховуючи те, що 20.04.2016 суддя Окружного адмінсуду м. Києва Р.О. Арсірій (запам’ятайте його) прийняв рішення скасувати наказ Міністра оборони про звільнення Карпенка – його адвокат 13.06.2016 подав уточнену позовну заяву про захист «честі, гідності» вже виключно до народного депутата Антона Геращенка, приклавши рішення судді Арсірія та сподіваючись легко виграти справу проти народного депутата, який публічно виступив проти покідьків у формі. Але ж не все Карпенку кривосуддя. Рішенням колегії суддів апеляційної інстанції та Вищого адміністративного суду України скасоване рішення судді Арсірія та поновлена справедливість. В мотивувальній частині Київський Апеляційний адміністративний суд зазначив: «Суд дійшов висновку про те, що висновки акта службового розслідування та спірного наказу Міноборони від 03.08.2015 року № 159 КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про порушення ОСОБА_2 вимог Статуту внутрішньої служби є правомірним і підтверджуються документально. На підставі вищевикладеного та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивач дійсно вчинив правопорушення по службі, за яке до нього було правомірно застосовано дисциплінарну відповідальність».

З вірогідністю близькою до 100 відсотків – саме через те, що судом вже встановлений факт правопорушення по службі, пан Карпенко програє суд народному депутату і щодо захисту честі, якої в нього судячи з всього давно не має.

До речі – до ВККСУ від Міноборони направлена скарга щодо неправомірних процесуальних дій судді Окружного адмінсуду м. Києва Р.О. Арсірія, рішення якого у подальшому було скасовано – отже прошу пана Сергія Козьякова звернути на це увагу.

І на останок – нижче відео, в якому зафіксовано момент удару ногою заступником воєнкома Карпенком – жінки-волонтерки. Чи має право ця істота носити військову форму та погони? Міністр Степан Полторак дав чітку відповідь що не має. Чому ж підлеглі головного військового прокурора Матіоса вигороджують цих двох вже не військовослужбовців та не погоджують повідомлення слідчого Нацполіції про підозру ними у вчиненні злочину? Міністерство оборони України, Нацполіція України, навіть Вищий адміністративний суд України – кожен на своєму рівні вже забезпечили справедливість у цій справі. Зараз черга за військовою прокуратурою.

Виктор Неганов Виктор Неганов , Голова громадської організації "міський рух на захист прав громадян "Народний Контроль", кандидат юридичних наук
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter