ГоловнаБлогиБлог Тараса Семенюка

Стрілянина в Броварах як детонатор розпаду держави

Неспроможність держави тримати під контролем монополію на насилля призводить до приватизації насилля окремими групами – так руйнується сама держава.

Стрілянина в Броварах показала, що застосування насилля окремими кримінальними групами буде зростати з рівнем збільшення економічної кризи в країні. Іншими словами боротьба за клаптик ринку вирішується не звичайними переговорами, але із застосуванням зброї. Часи «smoking guns», на жаль, повертаються.

Фото: facebook/Ігор Сапожко

А це в свою чергу болісно б’є по репутації країни в очах міжнародних інвесторів. Якщо на звичайному рівні не поділили так звані квоти на перевезення в маршрутках, то що вже говорити про вищий рівень.

Мері Калдор у своїй книзі «Нові та старі війни: організоване насилля в глобальну епоху» пише про зміну стилю ведення війни. Варто забути про класичні теорії війн де застосовувались війська між державами, натомість реальність нам показує «нові війни», де залучені мережі державних і недержавних учасників, і як не парадоксально, вся ця маса насилля працює проти цивільного населення.

Найбільш небезпечними є бойові формування, вони, як правило, автономні і підпорядковуються одному лідеру, який на замовлення когось дає команду діяти. Часто ці групи не належать державі, але діють як окремі угруповання або клану які «кришують» або захищають чийсь бізнес.

Конфлікт в Броварах ще пов'язаний з тим, що перестрілка йшла поміж легальними та нелегальними перевізниками. Хто став ініціатором стрілянини встановить слідство, але сам факт що фактично на побутовому та мілкому рівні застосовується група молодиків озброєних до зубів говорить про те, що нікого не лякає «невідворотність покарання». А що буде якщо діло дійде до більших сфер бізнесу?

Таких молодиків легко вербують у нелегальні військові чи кримінальні угруповання в тій державі, де захист не гарантований законом, де право сили переважає над силою права.

Як наслідок саме громадяни є жертвою розбірок між кримінальними кланами і мова не тільки про те, чи це через випадкове поранення або, не дай Боже вбивство, але те, що громадяни не почуваються в безпеці. Це як ходити по вулиці біля будинків із аварійними балконами, адже не знаєш, коли і на кого впаде.

Зараз багато що залежить від того, наскільки успішною буде інституційна відповідь на «безпрєдел». Якщо не буде такої відповіді, це матиме дуже несприятливі наслідки як для іміджу держави, так і самих правоохоронних органів. Мало зловити та арештувати стрілків, треба розуміти, хто дав накази тиснути на курок.

Тарас Семенюк Тарас Семенюк , політолог
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram