ГоловнаБлогиБлог Тараса Кузьо

Чи працює президент на олігархів

Коли Володимира Зеленського обрали президентом, багатьох турбували його тісні зв’язки з олігархом Ігорем Коломойським. Телесеріал «Слуга народу» почали транслювати на каналі Коломойського «1+1» у жовтні 2015 р. — лише за сім місяців після майже насильницького протистояння між напіввійськовими угрупуваннями Коломойського й Петром Порошенком.

Фото: Офис президента

Запуск серіалу саме в цей час не був випадковістю. Коломойський прагнув помсти за те, що йому вдруге за останнє десятиліття вказали на вихід. Цього разу його звільнили з посади голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації — стратегічно важливого регіону поруч із охопленим війною Донбасом.

Кампанію Порошенка з деолігархізації було спрямовано проти двох впливових економічних кланів: Коломойського й «газового лобі» на чолі з Дмитром Фірташем, який зараз намагається уникнути екстрадиції з Відня до США, де його звинувачують у корупційних злочинах. Під час президентства Порошенка Коломойський втратив дві «дійні корови»: найбільший український банк «Приватбанк» і контроль над державною компанією «Укрнафта». Після того, як Україна припинила прямі закупівлі газу в Росії у 2015 р., представники «газового лобі» втратили свої надприбутки, які вони отримували через тіньових газових посередників.

Не дивно, що й Коломойський, і група Фірташа, Льовочкіна й Бойка прагнуть помститися Порошенкові.

Коломойський тисне на Зеленського, аби той висунув кримінальні звинувачення проти Порошенка, тоді як Фірташ, Льовочкін і Бойко (через фінансові вливання й Андрія Деркача) допомагають Руді Джуліані збирати сумнівні «докази» невинуватості президента США Дональда Трампа, аби допомогти тому уникнути імпічменту й виграти другий строк.

Два найбільші українські телеканали «1+1» й «Інтер», яким володіє «газове лобі», регулярно транслювали наклепи й відверту брехню про Порошенка протягом практично всієї його каденції, чим допомогли Зеленському перемогти на виборах 2019 р.

Після повернення в Україну Коломойський зосередився на своїх планах помсти й повернення контролю над «Приватбанком» і «Укрнафтою». Як і інші олігархи, Коломойський переконаний, що закон йому не писаний, а корупція його не стосується.

Розслідування компанії «Kroll Associates», проведене на замовлення Національного банку України (НБУ), засвідчило, що протягом десяти років до націоналізації банку у 2016 р. Коломойський і його партнери-олігархи викачали з «Приватбанку» приблизно 6 млрд доларів. Аби врятувати банк від банкрутства й запобігти колапсу української фінансової системи, українському урядові довелося влити в нього ще 6 млрд доларів. Сьогодні «Приватбанк» є прибутковою установою.

Повернувшись в Україну, Коломойський ініціював кілька судових позовів, аби скасувати рішення про націоналізацію «Приватбанку», й активно тиснув на президента Зеленського і прем’єр-міністра Олексія Гончарука, щоби повернути «Приватбанк» у свою власність. Водночас проти колишньої керівниці НБУ Валерії Гонтаревої розгорнули справжню кампанію терору. Зокрема, її збила машина в Лондоні, де вона працює в Лондонській школі економіці Інституту міжнародних відносин, а її будинок під Києвом спалили.

Зеленський проігнорував вимоги провести офіційне розслідування цих нападів.

Український уряд розглядав можливість повернути «Приватбанк» Коломойському, однак МВФ і західні держави наголошують, що це — червона лінія, яку не можна перетинати. Подальшу співпрацю з МФВ буде припинено, якщо «Приватбанк» повернуть Коломойському.

Під час обіду на конференції «Ялтинська європейська стратегія», яка відбулася у вересні 2019 р., тодішній посол США в Україні Вільям Тейлор покинув залу в знак протесту після того, як туди приїхав Коломойський і приєднався до іншого олігарха Віктора Пінчука. Уся конференція стара демонстрацією підтримки Зеленського з боку Пінчука.

Американське Федеральне бюро розслідувань наразі розслідує діяльність Коломойського і його партнерів, які, згідно зі словами економіста Андерса Аслунда, відповідальні за «найбільший випадок відмивання грошей в історії, вчинений до того ж однією групою». Завдяки цій схемі було придбано нерухомість і промислові заводи в США.

Зіткнувшись із наполегливими закликами МВФ, ЄС і західних держав до Зеленського не повертати «Приватбанк» його колишнім власникам і притягнути до відповідальності олігархів, причетних до відмивання коштів через банківську систему, Коломойський почав використовувати проросійську риторику. Якщо Україна повернеться спиною до Європи, їй не потрібно буде виконувати вимоги МВФ і ЄС, пов’язані з виділенням фінансової допомоги.

Прагнення помсти з боку Коломойського має багато спільного з давньою ненавистю російського президента Володимира Путіна до Порошенка. Путін не може пробачити Порошенкові завзяте обстоювання європейського інтеграційного вектору й відмови виконувати вимоги Росії щодо Донбасу, які би призвели до капітуляції України. Саме тому Коломойський у своїх спробах помсти діє в унісон із Путіним і його ставлениками в Україні (Фірташем, Льовочкіним і Бойком).

Зеленський також не забув багатьох образ, які лунали в його бік із вуст представників команди Порошенка на цьогорічних виборах.

Україна знову опинилася в небезпечному становищі і досягла безглуздого рівня. Помста Зеленського (Коломойського) проти Порошенка доходить до абсурду, коли Порошенко допитується про Мінські домовленості. Так, ви правильно прочитали. Чи допитуватиме Зеленського (Коломойського) Меркель, Олланд та Путін? Чи буде заборонено ОБСЄ за сприяння Мінську? Чи буде Лукашенко відсторонений від України?

Якщо Зеленський продовжить виконувати вказівки Коломойського, його поведінка нагадуватиме вибіркове правосуддя Януковича, яке той спрямував проти тодішніх опозиційних лідерів Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.

Здійснювати кримінальне переслідування Порошенка команді Зеленського допомагає Андрій Портнов — колишній впливовий юридичний радник Януковича й заступник керівника його президентської адміністрації. Портнов повернувся в Україні в той самий час, що й Коломойський, і також прагне помститися Порошенку.

Фото: eurosolidarity.org

Суддя-викривачка Лариса Гольник повідомила, що Портнов і голова президентської адміністрації Зеленського Андрій Богдан тиснули на Романа Трубу, колишнього керівника новоствореного Державного бюро розслідувань, з вимогою відкрити низку кримінальних справ проти Порошенка. Викривачка попередила про «величезний ризик політизації, який цей випадок створює для правоохоронних органів». Богдан, який, як і Портнов, працював у команді Януковича, ніколи не висловлював ніяких заперечень щодо вибіркового правосуддя проти Тимошенко.

Західні лідери вже висловлюють серйозне занепокоєння щодо наміру Зеленського ув’язнити колишнього президента Порошенка. Після свого обрання головою Європейської народної партії експрезидент Європейської Ради Дональд Туск сказав: «Моє перше враження, що це щось дійсно небезпечне. Я сподіваюся, що Україна залишатиметься країною, у якій немає місця для політично вмотивованих переслідувань».

Згадуючи попередні випадки застосування вибіркового правосуддя в Україні, Туск попередив: «Будь-яка спроба залякування лідерів опозиції стане предметом занепокоєння в Європі… Завжди, коли влада або люди у владі використовують правосуддя проти політичних опонентів. Це в будь-якому вигляді, чи в середньо-, чи в довгостроковій перспективі, стане трагедією не лише для жертв переслідування, а і для всієї країни».

Ув’язнення Порошенка й ігнорування Коломойського завдасть серйозну шкоду репутації Зеленського як борця з корупцією і всередині країни, і на міжнародній арені. Справжня боротьба з корупцією має починатися зі своєї команди й не має нічого спільного з переслідуванням політичних опонентів.

Загрози повернення «Приватбанку» Коломойському та вибіркового правосуддя проти Порошенка здатні пустити під укіс президенство Зеленського й зупинити європейську інтеграцію України. Якщо Зеленський продовжить танцювати під дудку Коломойського, він зіткнеться з новим Майданом, від якого виграє тільки Росія.

Тарас Кузьо Тарас Кузьо , професор кафедри політології Національного університету "Києво-Могилянська академія"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram