Старший науковий співробітник Центру трансатлантичних відносин Школи фундаментальних міжнародних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса
Європейський фашизм перемогли майже 80 років тому. Чи зможе Захід здолати російський фашизм сьогодні?
Повномасштабне російське вторгнення в Україну лишається малоймовірним. Натомість Росія прагне повторити грузинський сценарій 2008 року.
Нещодавні інтерв’ю з Путіним і одним із його ідеологів дають неспростовні свідчення безкомпромісного імперіалізму Росії, який лежить в основі поточного конфлікту в Україні.
Є принаймні п’ять причин, чому Зеленському не вдасться досягти миру до липня-грудня 2020 року.
«Бліцкриг» Зеленського і Єрмака для встановлення «миру» не бере до уваги шовінізм Росії щодо України й українців, який лишатиметься панівною ідеологією й надалі.
Загрози повернення «Приватбанку» Коломойському та вибіркового правосуддя проти Порошенка здатні пустити під укіс президенство Зеленського й зупинити європейську інтеграцію України.
Космополітизм Зеленського свідчить, що він не слідкує за настроями громадської думки та своїх виборців.
Зеленський і його команда не запропонували ніяких нових ідей для досягнення миру. Натомість вони принесли в переговорний процес непослідовність.
Очевидно, що мир кращий за війну, однак мир якою ціною? І чи взагалі можливо його досягти?
Людиною, відповідальною за можливий реванш в Україні, є Петро Порошенко. Подібним чином колись Віктор Ющенко спричинив реванш, який трапився після перемоги Віктора Януковича на президентських…
Чому новий Президент України Володимир Зеленський не зможе покращити стосунки з Росією.
Якщо Зеленський зіткнеться із такою ж ситуацією, з якою Кучма мав справу у 2003 році на Тузлі, скажімо, в Херсоні, чи зможе він проявити себе адекватним головнокомандувачем?
Сьогодні Путін відчуває неприязнь до Порошенка, а обрання Зеленського сприймає як шанс зупинити європеїзацію й дерусифікацію України.
Зеленському бракує будь-якого досвіду в міжнародних відносинах, однак іще більше тривоги викликає його наївне ставлення до Росії.
Прорив Зеленського в першому турі президентських виборів дещо нагадує перемогу Трампа в США, однак у них куди більше відмінностей, ніж спільних рис.
Частина виборців, віддавши свій голос за Зеленського, висловили своє роздратування політиками з усіх таборів, які досі домінували в українській політиці.
Всесвітньо визнаний дослідницький інститут, який просуває демократичні цінності та принципи належного врядування розкритикував останній звіт HRW щодо дотримання прав людини.
Серед всіх кандидатів лише кілька представили у своїх програмах чітке бачення розвитку України протягом наступних п’яти років.
Саме під час міжнародних криз – на кшталт нинішньої у Венесуелі – США можуть чітко побачити, хто є їхніми справжніми стратегічними союзниками.
Незалежність України від Росії – рішуча відповідь Києва на невмотивований імперіалізм і військову агресію Росії.
Розкол «Опозиційного блоку» – спадкоємця Партії регіонів – означає, що проросійський кандидат не потрапить до другого туру.
Українська ідентичність, яка зараз народжується, ґрунтується на європейській інтеграції та втечі від Росії.
Україна зіткнеться з випробуванням «двох змін влади поспіль» через сім місяців. Якщо результати будуть подібними до виборів 2014 року, Україна отримає ще п’ять років реформ.
Українські експерти оцінили правління президента Петра Порошенка в середньому на 6 із 12 балів – не прорив, однак і не повна невдача.
Нинішній український парламент далеко не ідеальний. Однак впровадженням реформ він зумів досягти більше, ніж будь-які попередні скликання парламенту протягом 30 років незалежност.
