Новий санітарний регламент: а про слона забули, чи просто не помітили

Міністерство охорони здоров’я України розробило та подало на громадське обговорення Проект нового санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти. Один із головних меседжів, яким супроводжується презентація Проекту на сайті МОН – обмеження тривалості виконання домашніх завдань. Чи вирішує відповідна рекомендація проблему перевантаження школярів? Чи взагалі розглядає МОН перевантаження як проблему шкільної освіти? Відповідь на ці питання шукаємо у Розділі 5 «Забезпечення освітнього процесу».

Фото: firtka.if.ua

У вимогах до організації навчального процесу зазначається, що тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними встановлюється закладом освіти. Ось тут виникає запитання: на які граничні норми навантаження має орієнтуватись навчальний заклад? Для дорослих, наприклад, встановлений 8-годинний робочий день та 40-годинний робочий тиждень. Роботодавці не можуть наймати неповнолітніх на повний робочий день. Тож санітарний регламент має або посилатися на нормативні документи, які встановлюють норми навантаження на дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку, або безпосередньо ці норми визначати. Однак нічого подібного у Проекті не знаходимо. В той же час маємо реальні свідчення, що вказують на необхідність нормативної регламентації.

Для наочності проілюструємо на прикладі. Відкриваємо розклад занять трьох харківських шкіл, вибраних методом випадкової вибірки. Дивимося розклад 10-х класів. Три дні на тиждень учні мають по 8 уроків, 2 дні – по 7 (без врахування факультативів). Маємо: 38 годин на тиждень учні працюють у школі. 10-15-хвилинні перерви у середній та старшій школі здебільшого витрачаються на переходи у кабінети та підготовку до наступного уроку. Тому урок з перервою, що становить астрономічну годину, є фактично робочим часом. Але ж є ще домашні завдання. У пункті 5 цього розділу рекомендується виконання домашніх завдань протягом 1,5 год. на день. Тож за тиждень набігає ще 6,6 год., якщо, звичайно, виконання домашніх завдань вважати навчальним навантаженням. В сумі виходить 45 годин. При цьому припускаємо, що на кожен урок вчителі дійсно задаватимуть завдання, яке середній старшокласник зможе виконати за 20 хвилин. Як показує досвід, припущення досить умовне. Та й перевірити дотримання рекомендації вкрай складно.

У пункті 3 даються достатньо детальні рекомендації щодо тривалості та черговості перерв для учнів 1-4 та 5-12 класів. З одного боку, вони виглядають логічно, враховують вікові особливості. Хоча із встановленою максимальною кількістю уроків рекомендації були б цілісними і ще більш логічними. Бо поряд із детальною регламентацією перерв відсутність максимально допустимих норм навантаження виглядає, як мінімум, дивно. Крім того, є одна «дрібниця», яка значно ускладнить практичне виконання рекомендацій щодо перерв. В дуже небагатьох школах є технічна можливість організувати заняття за різним розкладом дзвінків у початковій та середній і старшій школі. Цілком ймовірно, що у відповідь на питання про практичну реалізацію рекомендацій можемо почути від розробників Проекту щось на зразок анекдотичного: «ми не тактики, а стратеги». В такому випадку можна порекомендувати МОЗ звернутися до МОН із клопотанням про виділення коштів для необхідного технічного переоснащення/перебудови шкіл.

Загальне враження від змісту Розділу 5 Проекту приблизно таке: А про слона забули? Чи просто його не помітили? Адже ключова проблема – перевантаженість школярів, залишилася поза увагою МОЗ. На які нормативи мають орієнтуватися навчальні заклади, встановлюючи тривалість навчального дня і тижня? До яких норм мають апелювати батьки для приведення навчального навантаження дітей у відповідність до вікових фізіологічних особливостей? Відповіді на ці запитання Проект не дає. Тож з цього витікає рекомендація: чітко визначити у Санітарному регламенті максимально допустимі норми тривалості робочого дня і тижня окремо для кожного класу. Також виглядає доцільним, з урахуванням вже наданих рекомендацій, вказати максимальну кількість уроків на тиждень для кожного класу.

Светлана Топалова Светлана Топалова , политолог, кандидат политических наук
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter