ГоловнаБлогиБлог Станіслава Шуха

Гуси врятували Рим – гуси знищать Москву

Після феєричного початку «продуктової інквізиції» та хвилі «невимовного захоплення» діями Кремля з боку російського суспільства, керівництво країни мало б зробити правильні висновки, які самі собою напрошувались. Проте, нерівна баталія татарстанського бульдозера з трьома гусячими тушками показала, що рівень здорового глузду в керівництва сусідньої країни таки має межі, а от рівень безглуздя безмежний, як і простори цієї країни.

Фото: bbc.com

Росія дійсно надзвичайно потужна країна. Хто ще на цій бідолашній, пошарпаній війнами та екологічними катастрофами планеті, може дозволити собі такі широкі демонстраційні жести?! Знищувати тонни продуктів, маючи тільки в середині країни 22 мільйони 900 тисяч громадян, які перебувають за межею бідності! Мабуть тільки Північна Корея, яка все більше нагадує діючий прототип майбутньої Неньки-Росії, здатна на таке. Тривожним сигналом для російської влади є те, що вона, останнім часом, геть забула про соціологію, яка так і волає «не дави, не спалюй, не нищ!». Дивно, можливо смак сумнівних перемог на Сході України та на теренах Грузії сп’янив наново відроджену амбітну імперію, можливо дует кремлівських міні-фюрерів, перебуваючи на останній стадії генезису з президентів в самодержці, забув про те, що голодний російський народ любить тих самих самодержців до пори до часу. Далі, зазвичай, йде процес швидкого розчарування, після якого варто очікувати на давню московську забаву під назвою смута. В часи Першої Світової кайзерівська Німеччина вклала не один мільйон дойчмарок, аби покласти економіку гігантської імперії «на лопатки». Вдалося. Німцям навіть не довелось штурмом брати Москву – натовпи голодних, злих і до зубів озброєних співвітчизників на шматки розірвали свою ж країну, стерши з лиця Землі все, що мало хоч якесь відношення до раніше обожнюваного росіянами Миколи Другого. Доля імператора та його родини відома.

Сьогодні, як і сотню років тому, російське керівництво виявилось неготовим до оперативної зміни своєї стратегії і після сирних побоїщ влаштувало цирк за участю поліції, гусеничної техніки та тріо угорських гусаків. Показовим є той факт, що випадок дозволили собі відкрито критикувати не тільки іноземні, а й місцеві російські ЗМІ, що зазвичай буває дуже рідко. Здавалося б, після такого каламбуру ніхто не давитиме партії нектарину в окупованому Криму – це ж не наркотик якийсь врешті-решт, але ж де там – Москва знову показала, що не бажає підлаштовуватися та коригувати свою внутрішню політику. Цікаво, а чого очікувати далі? Знищення двох банок санкційного майонезу залпом з ракетного крейсера «Петро Великий», чи артилерійського удару з САУ 2С19 по упаковці шампіньйонів?

Історія довела, що сьогоднішній «русский мир» тримається на двох великих «китах» – телевізорові і холодильнику! Обидва «кити» мають практично однаково рівне сакральне значення для росіян і будь-які посягання на ці «святині» сприймають в російському соціумі вкрай негативно. Так, основою всіх гримуарів, за допомогою яких адепти Радянського Ренесансу намагаються відродити давно муміфікований труп СРСР, є заклинання під кодовою назвою «ковбаса по 2.20». Цей, давно утрачений економікою пострадянського простору артефакт, наче спів гомерівських сирен манить цілі народи, намагаючись вивести їх на неправильний курс та розбити об скелі жорстоких економічних реалій.

Тому Путіну і К° можуть пробачити практично все, забути «Курськ», Беслан, підірвані багатоповерхівки, сотні безіменних «двохсотих», які таємно повертаються з українського Донбасу в Рязань, Пензу чи Саратов, але кожна масова акція Россільгоспнагляду є тим бар’єром, який переростає в стіну непорозуміння між Путіним і його вірним електоратом. Воюючи з ненависним Заходом, кремлівські стратеги якось і не помітили, що самі опинились просякнуті з ніг до голови благами такої чужої «русскому миру» західної цивілізації!

Час на дорогих швейцарських годинниках невпинно йде вперед, а хазяїн Кремля, проїжджаючи в кортежі, який, о диво, складається виключно з автомобілів іноземних марок, вперто не хоче зрозуміти, що головною запорукою перемоги є не знищення чужого, а створення свого, кращого за світові зразки.

Доки керівництво російської держави боротиметься з сирами, гусаками чи будь-якою іншою продукцією сьогоднішніми методами, доти образ Росії та її населення в світі сприйматиметься виключно, як образ середньовічного племені, яке вперто не хоче зрозуміти, що на дворі вже давно наступило ХХІ століття і сучасні методи боротьби з несанкціонованими продуктами можуть бути дуже різноманітними – їх, наприклад, можна роздати тим, 23 мільйонам громадян РФ, які знаходяться за межею бідності і завжди люб’язно допоможуть знищувати тонни, тисячі тонн будь-якої продукції.

Станіслав Шух Станіслав Шух , Журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter