Кредит чи розстрочка?

Кожній людині хочеться мати який-небудь предмет не потім, коли вона заробить необхідну суму, а зараз, у даний час, а гроші за товар виплачувати поступово. Сучасні фінансові відносини дозволяють здійснити таку мрію, причому одним із двох способів: взяти кредит на купівлю речі або отримати на неї розстрочку. У чому різниця цих двох понять?

Фото: Макс Требухов

Згідно зі статтею 695 Цивільного кодексу України договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу.

Розстрочка надається покупцю в такому порядку: він вносить за товар початковий внесок, а решту суми має право виплатити за певний період. Ця сума розбивається на кількість певних щомісячних платежів, які він повинен внести в касу. Слід зазначити, що розстрочку надає безпосередньо магазин, в якому продається той чи інший предмет. Якщо щомісячний платіж не був внесений у визначений термін, продавець має право вимагати товар назад. Винятком є той момент, що товар за погодженням сторін може не повертатися, якщо сплачено більше половини його вартості. У цьому випадку магазин і покупець намагаються домовитися про повернення суми, що залишилася, іншим шляхом.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит – це кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Кредит на товар видається не магазином, а кредитною установою, тобто банком. Його співробітники при недостатності коштів у клієнта можуть видати йому відсутню суму. У цьому випадку в кредитному договорі вказується термін, а також відсоток коштів понад кредитної суми, який отримує банк за надання своїх послуг. Якщо щомісячний платіж не вноситься до каси банку, то товар не повертається в магазин, а безпосередньо сам банк визначає процедуру справляння частини боргу і відсотків по кредиту, причому немає різниці, повернуто більше чи менше половини суми позики.

Підводячи підсумок варто сказати, що споживчий кредит і розстрочка, хоча і призначені допомогти людині придбати товар, все ж мають суттєві відмінності. Так, розстрочка при купівлі товару надається безпосередньо магазином, який вимагає лише початковий внесок. А сума, що залишилася, розподіляється на певний період. А кредит видає співробітник банку за договором кредитування фізичних осіб.

Кредит передбачає сплату відсотків на користь банку за користування коштами, розстрочка ж не містить такого пункту.

У разі несплати щомісячного внеску магазин вправі повернути собі товар, банк товар ніколи не забирає, а намагається повернути кошти, видані в кредит, мирним шляхом або через суд.

Головне, не забувайте зберігати всі свої платіжні квитанції та документи протягом трьох років після остаточного погашення кредиту та обов'язково вимагайте у кредитного консультанта надання документа про відсутність заборгованості.

Чи можна виїздити за кордон, якщо у вас не погашений кредит?

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» підставою для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд із України є ухилення від виконання зобов’язань, покладених судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, – до виконання зобов’язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Тож єдиною правовою підставою, при доведенні якої рішенням суду можна тимчасово обмежити право виїзду за кордон, є доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання (пункт 19 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»). Проте чинне законодавство не містить визначення такого поняття, як «ухилення боржника від виконання своїх зобов’язань», тож воно є оціночним.

Суб’єктом, на якого покладається доведення факту ухилення, є державний виконавець. Зокрема, на момент звернення до суду з поданням такий факт повинен уже бути встановленим, убачатися з матеріалів виконавчого провадження та мати суб’єктивне походження.

Як зазначає Верховний Суд України в узагальненні практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України від 01.02.2013, «суд має врахувати об’єктивні причини невиконання боржником зобов’язання, наприклад, унаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Коли державний виконавець стягнув усе, що належало на праві власності боржнику, та не довів свідомого ухилення від виконання, суд не може задовольнити подане клопотання».

У справі «Gochev v. Bulgaria» (рішення від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти права на свободу пересування. Зокрема, зазначено, що таке обмеження повинно відповідати відразу трьом критеріям: по-перше, ґрунтуватися на законі, по-друге, мати одну з легітимних цілей, передбачених у частині третій статті 2 Протоколу №4 до Конвенції, по-третє, бути у справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто виявлятися пропорційним меті його застосування).

Якщо Ваші права порушуються і Ви не можете самостійно вирішити спір, звертайтесь до правопросвітницького проекту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» http://pravo.minjust.gov.ua/ за «гарячою лінією» 0800 213 103. І Ви не тільки дізнаєтесь про свої права, але й отримаєте дієві механізми для їх захисту.

Станіслав Куценко Станіслав Куценко , Керівник столичної юстиції
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter