Коли кати в мантіях стануть слугами правосуддя

Українським судам довіряють 14,1% громадян. Такий результат соціологічного опитування нещодавно оприлюднив Центр Разумкова, опитавши, мабуть, респондентів, яким не доводилось мати справ у судах. Я впевнений, що рівень довіри до судової системи серед тих, хто на собі випробував українське "правосуддя", близький до нульового. Фактично, українці вважають, що належної судової гілки влади в Україні немає. Як у такому разі побудувати демократичну державу і справедливе суспільство?

Фото: LB.ua

Ніяк по-іншому, переконані громадські активісти і політики, які ініціюють термінове ухвалення у Верховній Раді Закону України "Про відновлення довіри до судової системи", ніж через тотальну люстрацію суддів і докорінне реформування судової системи, і я з ними цілком погоджуюсь. У відповідь з боку наляканих хабарників у суддівських мантіях та їхніх патронів у вищих органах влади, бачимо шалений опір прийняттю цього надважливого для майбутнього України законодавчого акта.

Тому діяти треба рішуче і невідкладно, щоб досвідчені інтригани й корупціонери у судах, Вищій раді юстиції тощо не оговтались і не почали наступ на здобутки Майдану.

Про те, що в судах донині особливо нічого не змінилося я писав не так давно – буквально кілька днів тому. На своєму досвіді знаю, що судді на місцях і далі дотримуються "телефонного права", перетворюючи правосуддя на фарс. Тоді я перебував під враженням від кричуще неправосудного рішення Миколаївського апеляційного суду, який продемонстрував відверту зневагу до змін, які мають відбуватися в країні, і за чиєюсь вказівкою «зверху» (вже після революції!) не скасував феноменально незаконного рішення судді Первомайського районного суду від 2013 року щодо позбавлення мене і 27 селян права приватної власності на землю.

Миколаївський апеляційний суд і після повалення диктатури Януковича вважає, що можна позбавляти громадян права приватної власності на землю без будь-яких передбачених законом підстав, і не тільки так вважає, але і вершить це свавілля!

У вищих судових інстанціях хабарники в мантіях завмерли в очікуванні, куди маятник хитнеться, чи не вернуться, бува, благословенні для них часи суддівської вольниці. Нема сумніву, що вони були б раді - та ще й готові усіляко посприяти не тільки поверненню бандовлади Януковича, але й будь-якій іноземній окупації, лиш би вона залишила все, як було. Знову ж таки, знаю це із власного досвіду, бо в касаційних інстанціях "застрягли" всі провадження за численними сфальшованими у 2010-2013 роках "справами" проти моїх рідних, соратників та "Агрофірми Корнацьких".

Так, минає термін, визначений законом для розгляду касаційної скарги у Вищому адміністративному суді України, який мав би поставити крапку в судових перипетіях довкола прав на землі біля села Чаусово-2 Первомайського району на Миколаївщині. Тих земель, на яких у червні минулого року пролилась кров селян, котрі захищали вирощений їхніми руками урожай від озброєних битами, сокирами, арматурою та вогнепальною зброєю бандитів. Завдяки мужності й самовідданості цих селян, працівників "Агрофірми Корнацьких», її керівників, нам тоді вдалося відбитися від розбійного нападу, організованого тодішнім "губернатором" Миколою Кругловим у змові з керівниками місцевих прокуратур, міліції, державної адміністрації. Але вакханалія беззаконня далі продовжилася тоді у "правоохоронних" органах та судах, триває вона й досі, у київських судах. Тоді за Кругловим і свавільниками у мантіях і погонах стояли Пшонки і Януковичі, а тепер, очевидно, їхні "смотрящі" або "правонаступники". Схоже, тепер селянам треба їхати до Києва і тут розбиратися вже з посібниками бандитів у суддівських кабінетах.

У Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ загальмовано до 5 червня розгляд касаційної скарги по справі Людмили Нікіткіної, політичної ув’язненої, яка була арештована за кілька днів до початку кампанії по виборах до Верховної ради 2012 року, з єдиної причини - розчистити дорогу до перемоги у виборах "регіоналу".

Чекають, що вибори Президента України закінчяться приходом до влади "своєї людини" і відновленням раю для хабарників? Чи не разом із тими чекають, хто вже півтора місяця у Верховній Раді протидіє внесенню на розгляд зареєстрованої постанови про звільнення Людмили Нікіткіної та Олега Кирилюка, другого нашого політв'язня?

Розгляд і схвалення цієї постанови - її номер 4276 - це вже тест на людяність і порядність парламентської фракції партії "Батьківщина", бо саме деякі її члени перешкоджають внесенню даної постанови до порядку денного сесії Верховної Ради. Звільнили Юлію Володимирівну, що я щиро вітаю, а інші в'язні сумління нехай сидять, бо Корнацький чимось комусь не догодив? Чи надто ви тоді відрізняєтесь від "попередників"?

Законність і справедливість щодо нас всіх, проти кого чотири роки чинилися репресії під орудою Пшонки і Круглова, ще далеко не встановлено. Як не встановлено їх щодо багатьох інших переслідуваних, пограбованих, ошуканих і незаконно осуджених корумпованими судами підприємців, простих українців, які давно не сподіваються на чесність і порядність судової гілки влади.

Але я переконаний, що справедливість настане, а справжнє, не примарне, оновлення Української держави розпочнеться тоді, коли серед суддівських кадрів буде проведена масова жорстка люстрація. І ті люди в мантіях, що пройдуть цей відбір, зможуть носити почесне ім’я слуг правосуддя, а не служак високопоставлених бандитів при владі.

Аркадій Корнацький Аркадій Корнацький , Народний депутат України
Читайте новости LB.ua в социальной сети Facebook