ГоловнаБлогиБлог Геннадія Бобова

Відкрите звернення

В.о. Президента України Турчинову О.В.

Прем’єр-міністру України Яценюку А.П.

Міністру аграрної політики та продовольства Швайці І.О.

кандидату в Президенти України Порошенку П.О.

кандидату в Президенти України Тимошенко Ю.В.

27 березня Верховна Рада України на своєму засіданні прийняла Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». Цей документ встановлює антикризові кроки в багатьох секторах економіки. Його дію відчує на собі кожен громадянин України. Не з усіма його нормами можна погодитися, особливо з тими, що торкаються не багатіїв, а простих людей, які сьогодні виживають. Але в той же час цей Закон містить багато позитивних змін і зрушень.

Хочу зупинитися на одній з його норм. Закон встановив, що орендна плата за землю державної і комунальної власності не може бути меншою за 3% від її нормативно-грошової оцінки. Нагадаю, раніше вона не могла бути меншою за розмір земельного податку. Недобросовісним орендарям державної і комунальної землі це дозволяло орендувати ріллю по 20 гривень за гектар, а то й менше.

Це дуже добре, що через стільки років все-таки вдалося принципово втілити в життя Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», хоча й для земель іншої форми власності. Нагадаю, що цифра в 3% від вартості паю за його оренду була встановлена ще в 2008 році Президентом України Ющенком В.А.

В той же час цей Указ фактично не виконувався на практиці. Згідно офіційного повідомлення Державного агентства земельних ресурсів у 2013 році, 25,6% договорів оренди було укладено з відсотком орендної плати меншим за 3%. У свою чергу, середній розмір орендної плати за землю у 2013 році становив 616,5 грн. за 1 гектар. Як людина, яка кращу частину свого життя віддала сільському господарству, заявляю – це штучно занижений виробниками показник, що ігнорує інтереси людей і сільських громад.

У 2013 році індекс обсягу сільськогосподарського виробництва сільськогосподарськими підприємствами виріс на 20,7%. У цьому році може бути гірше через ситуацію у фінансово-економічному секторі і зниження рентабельності виробництва. Але в будь-якому випадку АПК залишається локомотивом національної економіки на найближчі 15 – 20 років. Перешкодити цьому можуть лише непрофесійні і авантюрні дії влади, але я особисто сподіваюся, що аграрії їх не побачать.

У результаті маємо парадоксальну ситуацію. Галузь розвивається, власники і керівники сільськогосподарських підприємств отримують величезні прибутки, компанії розширюють банк земель, оновлюють парк техніки, а от власники земель не можуть розраховувати на адекватні виплати за оренду землі, яка їм належить.

У 2010 році я був обраний депутатом Черкаської обласної ради і очолив комісію з питань АПК, соціального розвитку села та земельних відносин. Спільними зусиллями представників місцевої влади і соціально відповідальних виробників сільськогосподарської продукції, за моєї ініціативи, було реалізовано підняття мінімального розміру орендної плати за землю до 4,5%. Спротив деяких виробників був шалений. Багато представників сільськогосподарського бізнесу і найманих «експертів» говорили про те, що на Черкащині очікуються масові банкрутства, що 4,5% орендної плати неможливо платити в нинішніх умовах. Але нам вдалося переломити ситуацію, і люди, а також місцеві бюджети отримали справедливі гроші.

У 2012 році я був обраний до Верховної Ради України від Черкащини. Першими законопроектами, які я подав до парламенту, встановлювався збільшений розмір орендної плати за землю на рівні в 4,5%. Однак, ані профільний комітет, ані експертне управління не підтримали моєї ініціативи. Більш того, лунали погрози і відкрите невдоволення моєю принциповою позицією з цього питання.

Сьогодні ситуацію зрушено з мертвої точки. Урядовим законом, який пройшов парламент, підвищений мінімальний рівень орендної плати за землі державної і комунальної власності. Це було дуже болюче питання для тих, хто при будь-якій владі в Україні платив у місцеві бюджети копійки, прикриваючись законом і недоторканістю.

Давайте не зупинятися на півдорозі. Розмір мінімальної орендної плати за землю має бути встановлений не лише Податковим Кодексом, але й Законом «Про оренду землі», що захистить права не тільки держави і місцевих громад, але й селян. Адже сьогодні прості громадяни в багатьох регіонах України не отримують 3% орендної плати за землю, а нововведення стосується лише комунальних і державних земель.

Сам розмір мінімальної орендної плати має бути збільшений до 4,5%. Ефективність такого кроку доведена на практиці в багатьох господарствах Черкаської області. Цей позитивний досвід потрібно узаконити і запровадити по всій території України. В парламенті вже більше року зареєстровані відповідні законопроекти.

Сільська місцевість сьогодні потребує посиленої уваги. Давайте розпочнемо реформи на селі не з популізму, а з реальних кроків щодо відновлення соціальної справедливості. 4,5% орендної плати – це той мінімум, який має виплачуватися згідно законодавства власнику землі. Винятків не має бути ні для кого. Це допоможе підняти доходи селян, наповнити бюджети місцевих рад, що позитивно відобразиться на соціально-економічному стані населених пунктів, дасть поштовх розвитку сільської медицини та освіти, допоможе відродити українське село.

Геннадій Бобов Геннадій Бобов , Народний депутат України, група "Економічний розвиток"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter