ГоловнаБлогиБлог Руслана Сольвара

Рятувальна операція під кодовою назвою «Приват»

Сьогодні стало відомо, скільки кожному українцю коштуватиме націоналізація Приватбанку. За словами заступника глави НБУ Олега Чурія, щоб врятувати банк, держава має витратити на нього 116 млрд. гривень за рахунок збільшення на відповідну суму внутрішнього державного боргу. Таким чином, кожен громадянин України фактично заплатить за «рятувальну операцію» близько 3 тис. гривень, котрі ляжуть на його плечі у вигляді державного боргу.

Фото: Макс Требухов

Беручи до уваги цей не надто приємний факт, багато хто взявся критикувати уряд за такий непопулярний крок. Мовляв, держава свідомо звалює на людей проблеми комерційного банку. І це дійсно так. В підсумку держава програла, програли її громадяни, і тут ніде шукати плюсів. Але критики націоналізації оминають ту обставину, що іншого виходу влада просто не мала. Це поганий варіант, однак кращого, на жаль, не було. Альтернативою переходу Приватбанку в державну власність було його банкротство, що неминуче призвело б до макроекономічної дестабілізації в країні. Адже мова йде про найбільший банк, який грає системну роль у вітчизняній банківській та фінансовій системі. Зважаючи на те, що мільйони громадян користуються послугами приватівців, мають там рахунки, кредити й депозити, падіння банку загрожувало не тільки суто економічними, а й соціально-політичними наслідками. Тому націоналізація стала чи не єдиним запобіжником серйозної кризи в суспільстві.

Насправді, тепер головне питання в іншому. Якщо дефіцит капіталу Приватбанку складає 116 мільярдів, а 97% корпоративного кредитного портфеля банк роздав наближеним до акціонерів фірмам, то, по суті, це означає, що Коломойський і Боголюбов коштами українців профінансували свої компанії. Якщо внаслідок підприємницької діяльності в банківській сфері країні завдано збиток більш як на сто мільярдів, то це злочин, і за нього треба відповідати. Принаймні на даному етапі справою мають зайнятися не лише державні фінансисти, а й правоохоронні органи. Той факт, що людям буквально нізвідки звалили на голови борг, що дорівнює шостій частині держбюджету, має бути розслідуваний. Зрештою, чому громадяни мають оплачувати кредити олігархів?

З іншого боку, скільки б затрат, сил і часу не потребувала стабілізація вже державного Приватбанку, для уряду це шанс. Якщо чиновники зуміють ефективно вирішити банкові проблеми, стабілізують його перспективи і виконають необхідні стратегічні плани, якщо в результаті адекватних заходів банк вдасться приватизувати за вигідною для держави ціною, це буде не просто вдала операція з точки зору отриманих надходжень до бюджету. Передусім, це засвідчить вправність держави в антикризовому менеджменті, що, своєю чергою, підвищить довіру з боку глобальних фінансових структур – МВФ, Світового банку, ЄБРР – та урядів країн-партнерів України.

Своєю чергою, в разі провальної програми стабілізації Приватбанку і його подальшої приватизації за сценарієм ОПЗ, Україна втратить не лише мільярди гривень, а й зазнає суттєвих репутаційних втрат, отримавши статус країни з нікчемним рівнем управлінського потенціалу. Уряду з такою репутацією ніхто не дасть ні кредитів, ні інвестицій, ні будь-яких інших інструментів стимулювання економіки. Тому ставки надто високі. Націоналізація – не кінець проблеми, а лише її початок. Відтепер держава може або отримати чималу вигоду і авторитет, або ж залишитися в мінусі і значно погіршити свою репутацію. Словом, або пан, або пропав. Третього не дано.

Руслан Сольвар Руслан Сольвар , Народний депутат України 7-го та 8-го скликань, член фракції "Блок Петра Порошенка"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram