ГоловнаБлогиБлог Романа Куйбіди

Верховний Суд на новий лад: що від нього очікують?

Через тиждень почне здійснювати правосуддя новий Верховний Суд. Його формування розтягнулося на рік. Судді пройшли через складні випробування – тести на знання, написання судового рішення, спецперевірку, психологічне тестування, низку співбесід у Вищій кваліфікаційній комісії суддів і Вищій раді правосуддя, зокрема й за участю Громадської ради доброчесності.

Роман Куйбіда Роман Куйбіда , Кандидат юридичних наук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, головний експерт з судової реформи РПР

Фото: Zik

Попри це понад 20 відсотків суддів нового Верховного Суду призначені з негативними висновками від Громадської ради доброчесності. Найбільшу групу суддів – складають судді старих судів вищого рівня, а з-поза меж судової системи у новому Верховному Суді лише 22 відсотки. Такі реалії. Результат міг би бути кращим.

Водночас очікування від його діяльності у професійному середовищі досить високі. Ми опитали більше 400 респондентів, з яких 340 правників, і ось результати.

Чи є довіра?

Ще до початку діяльності нового Верховного Суду 37% опитаних повністю або переважно довіряють його новому складу, 40% довіряють лише окремим суддям, але не всьому складу Верховного Суду. Повністю недовіряють новому складу Верховного Суду лише 12% опитаних; стільки ж не змогли визначитися з відповіддю.

Це дуже гарний показник на фоні загальної недовіри до судової влади (згідно з даними опитування Програми USAID «Нове правосуддя», судам довіряють лише 12 % громадян, тоді як не довіряють 65 %).

При цьому рівень довіри до нового Верховного Суду серед суддів помітно вищий, ніж серед інших правників, тоді як неюристи довіряють значно менше.

Прикметно, що більшість опитаних оптимістично оцінюють перспективи нового Верховного Суду. Так, 52% вірять, що новий Верховний Суд зможе позитивно вплинути на підвищення довіри громадян та бізнесу до української системи правосуддя. 37% не вірять в це. При цьому судді більш оптимістично налаштовані, тоді як неюристи демонструють більше песимізму.

Чи зможе новий ВС протистояти впливам і корупції?

Парадокс, але попри досить оптимістичні настрої щодо нового Верховного Суду 60% опитаних не вірять, що він буде спроможний бути справді незалежним і протистояти політичним впливам. Лише кожен третій респондент вважає, що Верховний Суд зможе не піддаватися впливам з боку політиків. Подібне співвідношення спостерігається як серед опитаних суддів, так і неюристів.

Водночас кількість тих, хто вважає, що судді нового Верховного Суду будуть доброчесними, зокрема некорумпованими, і навпаки - майже однакова: 44% вірять в це, а 46 % - ні.

Однак судді набагато більше впевнені у доброчесності своїх колег у Верховному Суді, ніж інші правники, а тим більше, ніж неюристи, які здебільшого не вірять у доброчесність суддів нового Верховного Суду.

Нові очільники

Щодо очільників нового Верховного Суду, то 43% переконані, що ними мають бути судді Верховного Суду, які були призначенні з числа адвокатів чи науковців; 14% - з числа суддів попередніх Верховного Суду України або вищих спеціалізованих судів, а 11% - з числа суддів місцевих чи апеляційних судів. При цьому самі судді здебільшого воліють бачити на чолі цього органу суддів, а не нещодавніх адвокатів та науковців.

Очільники нового Верховного Суду і касаційних судів у його складі, на думку опитаних, повинні мати бездоганну репутацію і щодо них має бути відсутнім висновок Громадської ради доброчесності. Однак судді на перше місце поставили попередній суддівський досвід. Важливими рисами також є харизматичність і публічність, вільне володіння англійською і / або французькою мовами, креативність. Учасники опитування пропонували також, щоб очільники суду публічно оголосили програму роботи Верховного Суду, були прихильниками незалежності та верховенства права, були політично нейтральними і могли протистояти політичному впливу, знали норми міжнародного права.

Здається, усі ці риси судді врахували, обираючи лише голову нового Верховного Суду, яким стала Валентина Данішевська, що вийшла з експертного середовища.

Натомість її заступником та головами трьох касаційних судів у складі нового Верховного Суду стали попередні очільники вищих спеціалізованих судів, які буде ліквідовано, – щодо більшості з них Громадська рада доброчесності дала негативний висновок.

Якою є місія нового Верховного Суду?

«Через справедливість і незалежність суду до віри в правосуддя» - таким могло би бути гасло нового Верховного Суду на думку 39 % опитаних. Таке гасло як «гарант послідовної і прогнозованої судової практики» підтримали 34 %, а ще 20 % вибрали «на сторожі прав людини навіть проти законів».

При цьому як правники, так і неюристи на перше місце ставлять "справедливість і незалежність суду", тоді як судді найбільше потребують від нового Верховного Суду прогнозованої та послідовної судової практики.

Учасники опитування могли запропонувати свої варіанти розуміння місії нового Верховного Суду. Ці варіанти були різними: від «лідерство та впровадження в Україні європейських стандартів правосуддя» до «елітний суд для еліти», «черговий залежний від Адміністрації Президента орган».

Найбільш очікувані новації

До п’ятірки найочікуваніших новацій від нового Верховного Суду увійшли:

1) створення електронної бази позицій Верховного Суду зі зручною системою пошуку;

2) нова добре структурована форма судового рішення і легка для розуміння мова;

3) онлайн-трансляція усіх відкритих судових засідань;

4) повноцінна комунікація зі сторонами через інтернет (електронний суд);

5) регулярні публічні звіти перед суспільством.

Опитані судді не включили до пріоритетів онлайн-трансляцію відкритих судових засідань, однак вважають важливим для Верховного Суду запровадити екскурсії і лекторій для зацікавлених людей, включаючи школярів і студентів, а також прес-конференції після кожного важливого рішення.

Нові стандарти поведінки

І правники, і неюристи однаково упевнені у тому, судді нового Верховного Суду мають запровадити передусім такі нові стандарти поведінки як: по-перше, негайне оприлюднення фактів втручання з боку політиків і публічних службовців, інших осіб у діяльність Верховного Суду; по-друге, у разі обґрунтованих публічних звинувачень у нечесній поведінці – звільнення судді з власної ініціативи.

Крім того, опитані респонденти, за винятком суддів, на третє місце поставили вимогу не приватизовувати житло, яке виділене як службове. Водночас судді вважають важливішим, щоб судді нового Верховного Суду вели публічні комунікацій (персональні блоги, виступи на радіо і телебаченні, інтерв’ю тощо), а також відмовилися від автопарку зі службовими авто для кожного судді.

Якими є найбільші виклики?

Найбільшим викликом для нового Верховного Суду у перший рік роботи правники називають прогнозоване надмірне навантаження, тоді як неюристи на перше місце ставлять недовіру до судової влади загалом, яка може перекинутися і на Верховний Суд, якщо не брати до уваги цей виклик.

Також майже половина усіх опитаних до викликів віднесла великі суспільні очікування від нового Верховного Суду.

Неюристи до найбільших викликів відносять і внутрішній поділ суддів у Верховному Суді на агентів змін і консерваторів; а судді – відсутність усталеної судової практики самого нового Верховного Суду і велику кількість нових суддів без досвіду роботи у касаційній інстанції.

Респонденти могли й самі назвати ключові виклики. Серед запропонованих варіантів найчастіше лунало про ризики зовнішнього впливу, в тому числі корупційні, намагання інших гілок влади впливати на правосуддя.

Тож перед новим Верховним Судом стоять великі виклики, які непросто буде подолати. У правничої спільноти здебільшого немає впевненості у його спроможності протистояти політичним впливам і корупції. Водночас очікування він Верховного Суду досить великі – зокрема щодо впровадження новацій і нових стандартів суддівської поведінки. Верховний Суд ще до початку своєї діяльності отримав відносно високий рівень довіри, передовсім від правників. Це поєднано з позитивною оцінкою спроможності нового Верховного Суду вплинути на підвищення довіри громадян та бізнесу до української системи правосуддя. Важливо, щоб цей «авансовий» рівень довіри не було розгублено, а навпаки – примножено.

Роман Куйбіда Роман Куйбіда , Кандидат юридичних наук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, головний експерт з судової реформи РПР