Прокурорський «шмон» як провісник ліквідації «Укрспецекспорту»?

Вітчизняний експортер зброї – державна компанія «Укрспецекспорт» опинилася сьогодні під пильним наглядом військової прокуратури. Формальною причиною такого зацікавлення її діяльністю послужив один із військових контрактів. Він був укладений ще за часів правління Януковича поміж «Укрспецекспортом» та однією з африканських країн. Але дивним чином щойно тепер у прокуратури з’явилася підозра, буцімто одна із закордонних посередницьких структур свого часу привласнила значну частину коштів, що мали надійти до держбюджету України.

Тут варто нагадати, що з багатьма країнами третього світу Україна упродовж тривалого часу укладала військові домовленості не напряму, тобто, не з кінцевим споживачем продукції. А, як правило, постачання зброї велося за посередництва третьої сторони. При цьому офіційний Київ завжди дбав за те, аби йому було сплачено усю суму сповна відповідно до домовленої ціни. Не надто переймаючись тим, як довершать свій торг компаньйони і скільки їм перепаде від дальшого перепродажу.

Сьогодні можна лише здогадуватися, які саме військові оборудки і з якою країною так стривожили співробітників прокуратури. На чорному континенті замовників нашої зброї ніколи не бракувало. Від єгипетського уряду, який свого часу уклав 200-мільйонний контракт на постачання комплектуючих до БТРів «Топаз» та танків «Т-62» до значно дрібніших угод з тим же Конго та Анголою, що стосувалися закупівлі легкої стрілецької зброї чи військової амуніції.

Але насторожує той факт, що сьогодні співробітниками військової прокуратури вилучається уся без винятку секретна інформація, яка має бодай найменшу прив’язку до комерційної діяльності «Укрспецекспорту», починаючи ще з далекого 2004 року. Тобто, як бачимо, йдеться не лише про експорт української зброї на африканський континент. Зокрема, дуже ретельно вивчаються обставини відправки зенітно-ракетних комплексів «Бук» до Грузії, які аж ніяк не мають відношення до африканських контрактів.

Невже в екс-регіонала Валерія Коновалюка, якому завжди поперек горла стояли будь-які українсько-грузинські контакти у військово-оборонній галузі, знайшлися вірні послідовники у нинішній військовій прокуратурі? І якщо йому не вдалося тоді сповна посвятити в наші військові справи Кремль, то складається враження, що нині з цим завданням успішно справляються колеги військового прокурора Анатолія Матіоса. Бо ж незважаючи на те, що слідчі перевірки зо дня на день набирають дедалі більших обертів і навіть розпочато кримінальне провадження у цій загадковій справі, суть висунутих обвинувачень до сих пір нікому незрозуміла. Чи слідчі й самі невідомі того, що шукають?

Але, як стверджують поінформовані джерела, йдеться зовсім не про викриття незаконних оборудок епохи золотих унітазів. Комусь дуже кортить пустити під ніж одне з небагатьох доволі успішних на сьогоднішній день експортно-торгівельних відомств, яке навіть за нинішніх скрутних часів перераховує до бюджету чималі валютні кошти. Бо інакше як пояснити, що прокурорські співробітники почали свої розслідування з обшуку у приватному помешканні екс-голови «Укрспецекспорту» Сергія Бондарчука, який обіймав цю посаду ще за президентства Ющенка і був звільнений з неї незадовго після інавгурації Януковича. У порушеній справі Сергій Бондарчук проходить як свідок, але про свій допит розповідає неохоче, посилаючись на таємницю слідства. Можна, звісно, припустити, що цей чиновник міг мати якийсь гендель зі зброєю, але така його діяльність аж ніяк не може збігатися в часі з незаконним зброярським бізнесом біло-синьої команди.

Щоправда, пізніше прокурорські нишпорки перевернули усе догори дриґом і в офісі нинішнього очільника відомства Олександра Коваленка, який був призначений на цю посаду якраз в останній рік перебування при владі Януковича. І подейкують, що саме від нього представники вищого карального органу Збройних Сил і вимагали свідчень стосовно постачання до Грузії злощасних «Буків» та іншого озброєння у період грузинсько-російської війни 2008 року. Про що той, звісно, ні сном, ні духом.

При цьому в прокуратури чомусь не виникло бажання бодай оголосити про свій намір допитати скандально відомого Дмитра Саламатіна. Адже за правування «єнакієвської проффесури» він устиг побувати і гендиректором «Укрспецекспорту» і міністром оборони, а потім дав драла з нашими військовими секретами на свою російську батьківщину.

Радує лише те, що найближчим часом (найдалі за місяць) у ролі свідка має постати і Віктор Ющенко. У пам’яті багатьох з нас ще живе спогад, як у 2011 році біля головного слідчого управління Генпрокуратури один з пересічних активістів Помаранчевого Майдану влаштував «месії» гарячий прийом. Можливо, цього разу відбудеться не менш незабутнє рандеву.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter