ГоловнаБлогиБлог Сергія Бондара

УДАРу віддали Київ на розтерзання

Ці вибори були найбільшим взірцем фальсифікацій. Фальсифікацій, закладених у сам механізм "виборчого процесу". Фальсифікацій непомітних оку різних там міжнародних інстанцій і демократичних спостерігачів. Майже геніальних за своєю суттю фальсифікацій і механізмів їх втілення. У попередні роки, навіть за правління Януковича, таких витончених методів не існувало.

Фото: EPA/UPG

Фундаментом для цього стали сотні надлишкових бюлетенів майже на кожній дільниці у столиці.

Цього року у територіальні виборчі комісії (ТВК) прибули нерозподілені бюлетені. Тобто запаковані у стандартних друкарських пачках по 500 штук, а не за кількістю виборців на кожній конкретній дільниці. За Законом члени ТВК не мають права власноруч розпаковувати бюлетені, тому користувались тим, що і в якому вигляді прибуло.

Члени ж і керівництво дільничних виборчих комісій (ДВК) за тим самим Законом не мали права брати і розписуватись за надлишкові бюлетені, тому свої підписи ставили під числом з кількістю виборців на дільниці, а не з фактичною кількістю бюлетенів отриманих на руки.

Так і утворились шпарини розміром де у 200, де у 400 зайвих бюлетенів на кожній дільниці.

Для наочного прикладу: якщо на дільниці 2001 виборець то ДВК у ТВК отримували на руки 5 пачок по 500 бюлетенів, тобто 2500 штук, бо з пачки на цій стадії ніхто не може просто так взяти і дістати цей один бюлетень.

Відтак “зайвими” виявляється 499 повноцінних бюлетенів ніде і ніким не врахованих. Але як відомо, ніщо хороше зайвим бути не може.

Лояльні до справедливості голови ДВК питали порад, що ж врешті вчинити? Куди подіти надлишок? І в результаті по прибуттю на дільниці просто окремим протоколом затверджували кількість зайвих бюлетенів.

Але не так вже і багато чесних людей лишилось серед “професійних” голів ДВК, призначених за квотами хоч і різних кандидатів, але роками бравших участь у масових спотвореннях результатів виборчого процесу попередніх десятиріч. Нечисті на руку керівники деяких виборчих комісій продовжували ніде не обліковувати ці ліві бюлетені. Більше того, вони чітко знали куди їх подіти і кому та задля чого їх передати.

Це і стало базою для повсюдних каруселей та вкидань як засобів, роками обкатаних цілою мережею фальсифікаторів, котрими свого часу послуговувались всілякі Черновецькі, Гереги та Довгі, а цьогоріч, - “нові” обличчя зі списків УДАРу та їхніх мажоритарників. Навіть та таки сумнозвісна засновниця мережевих фальсифікацій у Києві, “королева” бабусь Черновецького, Алла Шлапак отримала від того-таки УДАРу округ під себе, де врешті і перемогла.

Цей механізм є дійсно геніальним винаходом і від нього не рятують жодні перерахунки. Навпаки, так звані перерахунки лиш забезпечують вкидання ще не вкинутого.

Основні махінації відбуваються власне у дорозі з ДВК до ТВК. Приміром на десятому виборчому окрузі і на більшості інших округів автомобілі з щойнопереліченими бюлетенями долали шлях в декілька кілометрів годинами. Траплялось, навіть, що номери авт, котрі відправились і котрі прибули, різнились. І підкопатись та відзняти маршрут бюлетенів було практично не можливо. По-перше менти традиційно і за звичкою відсікають супроводжуючі автомобілі, по-друге всілякі кишенькові районні самооборони та громадські варти, такі як дарницька, наприклад, убезпечують всі злочинні маневри своїм прикриттям.

Проте деколи нашим спостерігачам таки вдавалось супроводжувати машини з бюлетенями до самої точки прибуття. Та і не на всіх дільницях можливо було сформувати екіпажі виключно з “зацікавлених” членів ДВК.

Тоді вступає в силу план “Б”, і брак бюлетенів з “потрібними” позначками вкидаються вже у зворотній дорозі. Звісно, якщо опонентам фіктивних фаворитів вдається домогтись перерахунку по окремих дільницях. Тоді то багатоденна втома нічим не мотивованих, окрім краплин власної совісті, чесних членів ДВК і бере гору, та у дорогу на перерахунок відправляються лиш заздалегідь мотивовані грошима члени ДВК.

І знов вкидання на півдорозі до ДВК. Вкидання попередньо заготовлених бюлетенів, котрі “безслідно” зникли ще при першому транспортуванні, коли вони були ще чисті та безгріховні.

Якщо ж вкидання поки не відбулось, а протоколи вже сфальшовані під потрібний результат, оголошений задовго до голосування по кишеньковим медіа і “підтверджений” фіктивними екзитполами, то є ще третя спроба. Нагода забезпечена обов’язковим зворотнім транспортуванням бюлетенів до ТВК.

Але зазвичай, для підстраховки результату, застосовуються і поодинокі вкидання під час процесу голосування. Це коли одна людина кидає в скриньку по декілька бюлетенів принесених з собою.

Ви можете зауважити, що начебто, для подібних маніпуляцій необхідний грандіозний ресурс. Проте це не так. Він то грандіозний за своїми розмахами, але не такий значний, щоб бути неокупним в разі перемоги “потрібних” кандидатів.

Наприклад немалу роль у здешевленні цьогорічних фальсифікацій стало те, що замість одних виборів з одним бюлетенем ми отримали цілих чотири. Четверо виборів в один день! Адже аби забезпечити голосування потрібна тривала підготовка самих дільниць і марудний та місткий процес видачі півметрових бюлетенів. Через неймовірні обсяги бюрократичної роботи навіть самий чесний член ДВК не зміг би простежити за діями найменш нечесного.

З причин непередбачених колосальних об’ємів робіт виборці також були позбавлені права бути ознайомленими з біографіями кандидатів-мажоритарників, списочників та претендентів на мерське крісло. На всіх дільницях була вивішена інформація лиш про кандидатів у президенти.

Також суттєвим чинником недостатньої самовіддачі “незацікавлених” членів ДВК є те, що всі вони давали письмову згоду на участь лиш у одних виборах, - президентських. У одних виборах, а не у чотирьох! І присягу вони давали відповідно дотримуватись Закону лиш при проведенні дострокових президентських виборів, а ніяких там не міських.

Закон про вибори як настільна книга для членів ДВК також був єдиним - “Закон про вибори Президента України”. І самі дільничні виборчі комісії та їх кількісний склад були розраховані на єдині вибори — президентські.

Навіть контрольні папірці, котрі перед голосуванням вкидались у порожні скриньки на дільницях також були заповнені у відповідності до наведеного закону і ЖОДНИМ словом там не йшлось про місцеві вибори.

Наступний фактор, тіснопов’язаний з попередніми і зумовлений в тому числі наперед запланованим і втіленим хаосом на виборчих дільницях. Це спотворена явка виборців. Наразі по столиці це щось в районі 68%. Але я переконаний, могли бути і всі 95. Багато хто побачивши довжелезні черги та атмосферу постійної задухи та конфліктності на дільницях, просто розвернулись та пішли геть. На моїх очах це ставалось неодноразово.

Тобто можна сказати, що створеними умовами деякі виборці були позбавлені права обирати.

Дуже багато ставалось випадків, коли невідомим чином у пачках з бюлетенями одних кандидатів опинялись бюлетені їх непримиренних опонентів. На деяких дільницях при нагальних перерахунках і оперативному виявленні таких фальсифікацій вдавалось врятувати десятки людських голосів.

Також варто зазначити, що механізми вкидання, описані мною вище, актуальні і необхідні далеко не на всіх дільницях. Методом таких фальсифікацій потрібно обійти найближчого конкурента лиш на окремих критичних(пікових) дільницях. А при тому, що дільниць на у столиці було в середньому по 17-19 на мажоритарний округ, то забезпечення значного відриву лиш на 3-4 дільницях практично гарантувало перемогу для обраного (Ким? Явно не народом...) кандидата.

Сергій Бондар Сергій Бондар , Активіст націоналістичної формації С14, волонтер
Читайте новости LB.ua в социальной сети Facebook