ГоловнаБлогиБлог Сергія Яківчука

Російський слід Порошенка

Нині майже всіма засобами масової інформації в суспільство настійно вживлюється думка про те, що Петро Порошенко є тим «рішучим євроінтегратором», який здатен об’єднати Схід і Захід України у скрутний для держави час. При цьому часто підкреслюється, що у разі його обрання президентом, він буде більш орієнтований на налагодження тісної співпраці із США і ЕC, ніж з Росією. Так у своїй передвиборчій програмі, в якості майже чи не центрального її положення, кандидат у Президенти називає політичну і дипломатичну боротьбу за повернення тимчасово окупованого Криму і подальший захист від зовнішньої агресії. Одним із інструментів такого захисту, на думку Порошенка, є вступ в ЄС. Такий же довгоочікуваний багатьма українцями Сходу та Заходу привілей як безвізовий режим, стверджує Петро Порошенко, буде запроваджено вже в перший рік його перебування на посаді президента України.

Фото: Макс Левин

Доволі привабливі та оптимістичні обіцянки. Однак чи буде Порошенко у разі свого обрання настільки рішучим відстоювачем своїх євроінтеграційних прагнень, як він сьогодні публічно обіцяє? Чи може з часом з‘являться якісь неафішовані ним чинники, що певним чином вплинуть на його зовнішньополітичні орієнтири? Для того, щоб пролити світло на це питання, розглянемо його гучні проєвропейські заяви у комплексі з його реальними бізнес-рішеннями.

Лобіст ЄЕП

Сьогодні про це мало хто говорить, але факт залишається фактом – за часів правління Леоніда Кучми, саме Порошенко був активним лобістом Єдиного Економічного Простору (тодішній прототип Митного Союзу), ідею якого і досі так настійливо просуває Володимир Путін. Так Порошенко був ініціатором спеціального указу президента про негайну активізацію співробітництва України з ЕЭП від 15.06.2005 № 952/2005. Як стверджують деякі експерти, саме завдяки зусиллям у цьому напрямку, Порошенку вдалося придбати і модернізувати в РФ кілька кондитерських фабрик загальною потужністю 450 тис. т. на рік. Сьогодні ці підприємства випускають близько 320 найменувань кондитерських виробів. «Солодка продукція» реалізується не тільки на ринках Центрального Чорнозем'я Росії, де розташовані основні виробництва кандидата у президенти України, але і поставляється практично в усі регіони Росії.

За підрахунками експертів галузі станом на 2012-й на долю Roshen доводилося 3,2% російського ринку кондитерських виробів (6-е місце серед виробників кондитерських виробів у Росії) - цифра чимала. І Порошенко не зупиняється на цьому. Так відомо, що найближчим часом він має намір збільшити потужності двох своїх заводів «Рошен» в Росії вдвічі. Зокрема Порошенко заявляв, що до 2016 року він вкладе 12 млрд. рублів у будівництво виробничо-розподільчого комплексу в Липецькій області. Згідно його плану на новому майданчику розташується 39 технологічних ліній з випуску цукерок преміум-класу та шоколаду, що дозволить «Рошен» надійно закріпитись у п’ятірці лідерів по виробництву кондитерських виробів в Росії.

Шоколадне ембарго

Однак сталося не зовсім так як планувалося. В серпні 2013 року російське відомство із нагляду за якістю харчової продукції «Росспоживнагляд» заборонило експорт продукції з українських фабрик Roshen до Росії.

Так згідно результатів звіту опублікованого на сайті цієї урядової агенції 6 серпня минулого року, понад 90% досліджених зразків кондитерських виробів не відповідали нормативним вимогам. Глава «Росспоживнагляду» Геннадій Оніщенко заявив, що «у шоколаді молочному «Рошен» виявлено бензопірен» (канцероген, що не виводиться із організму людини). Значення цієї заяви важко недооцінити, оскільки за даними асоціації «Укркондпром», що звернулася до українського уряду з закликом «залагодити» питання із забороною на постачання в РФ кондитерських виробів Roshen, збитки компанії Порошенка можуть досягати 135 млн. грн. щомісяця (а це 1,6 млрд. на рік ).

У більш широкому контексті, липнева заява пана Онищенка про заборону імпорту продукції «Рошен» збіглася із закінченням україно-російських переговорів на вищому рівні. На той час експерти озвучували дві версії нападок Росії. Перша: під час останнього візиту до Києва президент Володимир Путін не домовився з Віктором Януковичем про вступ України до Митного союзу. Тому Кремль вирішив показово гнобити український бізнес. Друга: Янукович сам натякнув Путіну на Порошенка. Оскільки власник «Рошен» залишався на той час чи не єдиним бізнесменом, який почав самостійну гру і не заперечував своїх президентських амбіцій на 2015 рік. Це плутало гру владної команди.

Нетривалий арешт

12 березня цього року Тверський районний суд Москви, після трирічної судової тяганини розпочатої московською фабрикою «Рот-фронт» через використання товарного знаку «Ласточка» на продукції українських кондитерів «Ласточка-певунья» вирішив заблокувати рахунки липецьких фабрик корпорації «Рошен». В результаті на рахунках фабрики було заморожено біля 72 млн. доларів. До того ж російський суд присудив липецькій фабриці штраф у розмірі близько 6,1 млн. доларів.

Вже через кілька днів,19 березня, будівлі фабрики були блоковані місцевою поліцією. За деякою інформацією, було поставлене завдання «віджати» активи «Рошен» у Липецьку на користь двох великих підприємств Росії. Місцеві ж політики, зокрема регіональна організація ЛДПР взагалі закликала бойкотувати солодку продукцію українського політика Петра Порошенко і запропонувала конфіскувати його фабрики. Однак вже наприкінці квітня поточного року «Рошен» повністю відновила роботу виробничих майданчиків в Липецькій області Росії.

Українcькі реалії

В Україні, у Порошенка спостерігається діаметрально протилежна ситуація. Так з лютого цього року зупинила свою роботу «Маріупольська кондитерська фабрика». На частку фабрики припадало близько 10 % виробленої продукції. Про те, що буде з її працівниками, в головному офісі «Рошен» повідомити відмовилися. У серпні минулого року на Вінницькій кондитерській фабриці, де від самого її запуску працювало 2000 осіб під скорочення потрапили близько 400 працівників. В обох випадках головним фактором, який негативно позначився на роботі компанії в цілому в корпорації назвали втручання податкових органів в господарську діяльність фабрик «Рошен» по всій Україні.

Друг Путіна?

Як бачимо, в шоколадному бізнесі Порошенка спостерігаються доволі дивні тенденції. Так на підприємствах «Рошен» в Україні, де до того ж на всіх парах розгортається президентська кампанія і де Порошенко є одним з лідерів президентських перегонів його фабрики з якихось причин закриваються, відбуваються масові звільнення. Натомість у Росії, що перебуває майже у стані війни з Україною, робота фабрик нинішнього кандидата в президенти України починає набирати обертів. Дивлячись на це, навіть, може скластись враження, що Порошенко свідомо нехтує своїми підприємствами в Україні і всупереч його гучним євроінтеграційним заявам і погіршенню російсько-українських відносин фактично виводить свої виробничі активи в Росію.

Саме у такому контексті стають зрозумілими і припущення певних експертів про те, що раптове покращення справ «Рошену» в Росії є ні чим іншим як відплатою Петру Порошенку з боку Путіна за те, що нинішній кандидат в президенти України переконував європейських чиновників не запроваджувати обмежень на поїздки в ЄС російських посадовців, що причетні до нинішньої кризи в Україні. А також не заморожувати їх активи.

Окрім цього у квітні поточного року міністерство оборони Росії розмістило на одній з Севастопольських верфей замовлення на загальну суму 5 мільярдів рублів. Як зазначає газета «Капітал», єдиним підприємством в Севастополі, де могло бути розміщено замовлення Міністерства оборони РФ є "Севморзавод", стратегічним інвестором якого є Петро Порошенко.

Звичайно ж правдоподібність цих міркувань можна піддавати сумніву. Однак разом з цим важко повірити і у те, що Порошенко, навіть якщо він сьогодні балотується у президенти України на хвилі проєвропейських настроїв, не буде чутливий до побажань Кремля. Особливо, якщо його бізнес займає в ній шосте місце у рейтингах продажів.

Сергій Яківчук Сергій Яківчук , Політолог
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram