При підготовці до проведення пенсійної реформи були зроблені серйозні упущення і прорахунки

Ідеальних пенсійних систем немає. Часто вони несправедливі, безпідставні, занадто дорого обходяться як державі, так і населенню. Навіть здавалося б у благополучної і вже точно небідної Великої Британії, за даними Eurostat, 24% пенсіонерів живуть за межею бідності. Пенсійні системи працюють краще тільки в тих країнах, які не відчувають демографічних проблем. Але таких все менше. Держави по-різному намагаються забезпечити гідну старість своєму населенню: одні справляються із завданням краще, інші – гірше.

Фото: Виталий Головин

Існування в Україні єдиної солідарної системи пенсійного забезпечення перестало відповідати сучасним вимогам як економіки країни, так і самого населення. Тому здійснення пенсійної реформи стало закономірною необхідністю. Статистика демографічної ситуації в Україні аж ніяк не радує:

- середній вік населення збільшився за останні 70 років з 38,5 до 39,7 років;

- питома вага людей пенсійного віку виросла до 19,5%. Наприклад, в 2007р. особи пенсійного віку становили близько 24% населення країни. Хоча, за міжнародними стандартами, населення вважається старим, якщо ця частина перевищує 12%.

Саме держава повинна повністю взяти на себе витрати по пенсійних виплатах вже діючим пенсіонерам, тим, у кого на індивідуальному пенсійного рахунку в пенсійному фонді не встигли сформуватися грошові кошти (дана категорія пенсіонерів утворилася до проведення або в ході пенсійної реформи). Необхідно зауважити, що існуючі на сьогодні мінімальні розміри пенсій у людей, які мають загальний трудовий стаж 20 і більше років, не забезпечують мінімальний прожитковий мінімум пенсіонерів. Це дозволяє зробити висновок, що при підготовці до проведення пенсійної реформи були зроблені серйозні упущення і прорахунки, які мають бути виправлені за рахунок збільшення розмірів пенсій чинним пенсіонерам з коефіцієнтом заміщення 60-70% від середньої зарплати, встановленої по країні.

Сьогодні експертним середовищем підготовлені зміни до законів, направлені не тільки на удосконалення регулювання системи недержавного пенсійного забезпечення. Пропонується більш як 30 поправок до чинного законодавства, які враховують не тільки результати десятирічного досвіду функціонування НПФ, але й вирішення проблем, зумовлених впливом фінансово-економічної кризи на ці інститути.

Пропозиції щодо основних змін, які пропонуються фахівцями, є наступні:

- поширення дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на пенсійні активи, розміщені в банківській установі;

- виключення пенсійних активів з ліквідаційної маси банку, в якому вони розміщені, у разі визнання його банкрутом відповідно до законодавства;

- удосконалення вимог до складу та структури активів недержавних пенсійних фондів;

- уточнення строків диверсифікації активів НПФ (з урахуванням строку після його реєстрації відповідно до законодавства, а також суми активів пенсійного фонду);

- уточнення переліку цінних паперів, придбання/продаж яких здійснюється на фондовій біржі (за виключенням первинного розміщення цінних паперів при додатковій емісії, реалізації права першочергового придбання, викупу акцій, конвертації цінних паперів тощо);

- спрощення порядку приєднання до НПФ вкладників, входу/виходу учасників;

- спрощення вимог до роботодавців-платників пенсійних фондів;

- виключення класифікації за видами, встановлення особливостей НПФ в його статуті;

- спрощення процедури заміни власників недержавних пенсійних фондів.

Недосконалість законодавчої бази також дає про себе знати тим, що ускладнює ведення діяльності компаній з управління активами та адміністраторів пенсійних фондів й збільшує розбіжності між суб’єктами недержавного пенсійного забезпечення і державними органами.

Необхідність реформування пенсійного забезпечення викликано низкою об'єктивних факторів: економічних, демографічних, соціально-політичних. Сьогодні ця проблема особливо актуальна в багатьох країнах світу, незалежно від рівня економічного розвитку, що обумовлено старінням населення, зміною його вікової структури, ускладненням економічної ситуації. Але розв'язувати її потрібно ретельно, зваживши всі фактори та можливості як держави, та і її громадян. При цьому необхідно враховувати наші національні традиції та менталітет людей.

Олександр Гончаров Олександр Гончаров , Директор Інституту розвитку економіки України
Читайте новости LB.ua в социальной сети Facebook