ГоловнаБлогиБлог Марини Бурмаки

Простий рецепт для складного процесу ефективності влади

Чому Майдан залишається актуальним навіть після повалення антинародної влади? Тому що нам потрібні не лише зміни облич у головних кабінетах країни. Кілька простих кроків можуть зробити нашу владу ефективною.

Фото: Марина Бурмака

Чого ми вимагаємо від влади і що нам треба реформувати?

Давайте запитаємо себе: чого ми прагнемо від своєї влади?

По-перше, забезпечення умов для комфортного проживання громадян, якісної освіти, можливостей отримання доходу. По-друге, підзвітності людям.

Якщо немає взаєморозуміння між владою і громадянами, відсутня взаємодія, то всі вище перераховані потреби громади не задовольняються, і така система влади стає неефективною. Що ми, зрештою, і спостерігаємо сьогодні в Україні.

Навіть малі діти вже знають, що наша влада є надмірно централізованою, корумпованою і глухою до вимог громадян.

А що ж, власне, треба реформувати, щоб наша влада стала ефективною?

Таких базових напрямків є три:

− повноваження влади всіх рівнів;

− фінансові ресурси для здійснення цих повноважень;

− відповідальність чиновників і депутатів перед громадою та державою.

Як зробити ефективним розподіл владних повноважень?

Виявляється, сам розподіл владних повноважень через свою заплутаність містить приховані можливості до корупції.

По-перше, в нашій державі перетинаються по вертикалі повноваження органів місцевого самоврядування різних рівнів (селища, району, області), а то навіть і суперечать одне одному.

А по-друге, ці повноваження часто дублюються із виконавчою владою, що вносить додатковий конфлікт.

Тож місцева рада й держадміністрація, конкуруючи, нерідко здіймають адміністративну «пилову бурю», в якій корумповані функціонери знаходять собі поживу.

Відповідь на цей виклик є. Європейські інституції радять створити в Україні трирівневу систему адміністративно-територіального устрою.

Перший рівень – регіони (24 області, АР Крим, міста Київ та Севастополь).

Другий – райони, кожен із яких має об’єднати кілька нинішніх районів.

Третій – громади, кожна з яких складатиметься з декількох поселень, міст, селищ, сіл.

На всіх рівнях діє обрана виборцями рада та створений нею виконавчий орган.

На користь цієї концепції свідчить такий парадоксальний факт. За роки незалежності чисельність сільського населення в Україні впала на 2,5 мільйона осіб, а кількість сіл – на 348. При цьому кількість сільрад збільшилась на 1067 одиниць!

Кожен рівень місцевого самоврядування повинен отримати свої виключні повноваження. Найдоцільніше при цьому користуватися принципом субсидіарності – тобто, здатності вирішувати певні питання ефективніше, ніж органи інших рівнів. А для цього найбільш важливі для громади повноваження варто передати на найближчий до людей рівень.

Так, громада може займатися комунальним господарством, охороною правопорядку, дошкільною та шкільною освітою, первинною медициною та швидкою допомогою.

Район відповідатиме за спеціалізовану шкільну освіту, вторинну медицину, медичні стаціонари загального профілю.

А до повноважень керівництва регіону віднести професійну технічну освіту, спеціалізовану медичну допомогу, збереження природних ресурсів, дороги та інфраструктуру.

Також важливо передати до органів самоврядування основні повноваження нинішніх місцевих держадміністрацій. Тоді виконавча влада буде займатися лише контролем та координацією.

Як зробити ефективним використання бюджетних коштів?

Для реалізації перерахованих вище повноважень мають бути відповідні ресурси. Мова йдеться, у першу чергу, про бюджет.

Основою місцевого бюджету повинні стати місцеві податки. У такому разі громада буде зацікавлена їх сплачувати, а місцева влада створюватиме умови, щоб підприємці могли більше заробляти. Якщо, наприклад, зникнуть численні адміністративні перепони для функціонування бізнесу, то з’являться нові робочі місця, і в цілому, зростатиме добробут територіальної громади.

Нагадаю, що нинішня бюджетна система зводиться до того, що всі регіони «скидаються» в центральну «касу», а київські очільники потім вирішують, скільки коштів повернути на місця. При цьому існує безліч схем для зловживання. Але це тема іншої розмови.

Зараз легіон українських чиновників налічує майже 300 тисяч. Але завдяки збільшенню розмірів громад і районів, їхнє число зменшиться, вивільняться додаткові ресурси, тобто кошти, які можна буде направити на розвиток місцевих територій.

Як підвищити відповідальність чиновників і депутатів?

Вся описана вище децентралізація і баланс повноважень органів влади викличе активізацію місцевих громад. Бо вони відчують себе господарями свого життя. Адже кожен рівень (громада, район і регіон) отримають свої виключні повноваження, необхідні кошти для їх реалізації та чіткий і прозорий порядок відповідальності перед виборцями і державою.

На місцях цінуватимуть процеси самоврядування, бо люди будуть активно включені в них, а відтак − уважніше ставитимуться до виборів та громадського контролю за діяльністю місцевої влади.

Зрештою, досвід самоорганізації київського Майдану уже зараз кожен учасник «везе» додому – у своє місто, район чи селище.

Залишається лише дати місцевому самоврядуванню більше прав і простору для ухвалення рішень.

Дорога до Майдану не забудеться, адже маршрут – вже у нашій свідомості.

Марина Бурмака Марина Бурмака , Політолог, громадський діяч, президент Українського Центру суспільного розвитку
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter