Майдан 2004-го також вимагав нових правил гри і нових облич. Однак, антикорупційні потуги та реформаторство Віктора Андрійовича вичерпувалися публічною демонстрацією своїх рук, «які не крали».
Поняття люстрації, що сьогодні зазвучало з новою актуальністю, передбачає очищення державного апарату на клітинному рівні. Призначення членів Кабінету міністрів, голів облдержадміністрацій, центральних відомств і установ – це лише латання даху державної будівлі, яку слід ретельно прибрати. Україна потребує нових принципів формування органів влади та місцевого самоврядування від «горища» до «підвалу».
Загальний принцип очищення державних структур, на моє переконання, має бути біографічним, а не ідеологічним. Спробу частини парламентарів заборонити діяльність партій, які при колишньому президентові Януковичу складали провладну більшість, важко назвати демократичним кроком. Оцінюючи чиновника, депутата чи працівника міліції, слід передусім встановити його причетність до корупційних схем і зловживання владою. Отже – принцип чистих рук!
Нам відомий досвід Грузії, яка на момент перемоги Михайла Саакашвілі в 2004 році була чи не найбільш корумпованою державою пострадянського світу. Бліцкриг у боротьбі з корупцією забезпечила політична воля президента Грузії. Один із прикладів – його реформа силового блоку. Після відставки керівництва всіх силових структур з органів МВС було звільнено 15 тисяч поліцейських. Три місяці Грузія жила без ДАІ, зате її новий штат, набраний з нуля на конкурсній основі, був і компактнішим, і ефективнішим. Була створена навіть спеціальна служба провокацій, яка пропонувала правоохоронцям хабарі. Хто спокушався – сідав у в’язницю.
Але варто пам’ятати, що оптимізація силових структур супроводжувалася підняттям зарплат. Так, зарплатня поліцейського зросла вдесятеро – в середньому до $700, а місячний заробіток слідчого – до $2000 при середній зарплаті в країні у $200. Тож служба у правоохоронних органах стала престижною, а довіра до поліції серед грузинів зросла до 87%.
А що маємо ми? Працівник патрульно-постової служби в Україні отримує 2000 грн. на місяць. Напевно, зайве говорити, що у цих умовах людині нелегко встояти перед спокусою хабара. Подібні підходи, запроваджені у Грузії, спрацювали свого часу і в Чехії, і в Польщі. Варто врахувати цей досвід, адаптуючи його в українських реаліях.
Окрім чистих рук, нова влада на всіх щаблях потребує компетентності і професіоналізму. Українська освіта, попри руйнівні зусилля профільних міністрів, усе ще здатна продукувати фахівців. Якщо ж їх недостатньо, можна взяти на озброєння ще один успішний приклад – масовий прийом на роботу молодих людей, що отримали освіту у ВУЗах західних країн.
Середній вік працівника Львівської мерії – 25 років. Успішно проходити конкурс їм допомагає програма стажування, що створена для кращих студентів місцевих навчальних закладів. Відсутність досвіду компенсується ентузіазмом і креативністю, відкритістю до громади і бажанням змін. А в столичній адміністрації, до прикладу, в деяких підрозділах на керівних посадах працюють 70-річні літні люди!
З досвіду роботи у Громадській раді при КМДА, можу сказати, що міська адміністрація потребує значно більшої прозорості при наймі на державну службу керівного складу.
На офіційному веб-порталі київської влади мають з’явитися:
1) перелік кваліфікаційних вимог до осіб, що можуть займати посаду директорів департаментів та начальників управлінь КМДА;
2) біографічні довідки посадовців, що зараз займають посади директорів департаментів та начальників управлінь;
3) пропозиції щодо основних напрямків роботи департаментів та управлінь, які ці посадовці подавали на конкурсну комісію КМДА при прийомі на роботу;
4) декларації про доходи голови КМДА, його заступників та директорів департаментів КМДА.
Демократичним і, на мою думку, позитивним, є досвід, коли до складу конкурсних комісій запрошуються представники громадськості, у тому числі відповідні фахівці. Коли б, наприклад, транспортники брали б участь в обранні кандидатури на призначення директора департаменту транспортної інфраструктури, а столичні медики – директора департаменту охорони здоров’я.
Стратегія чистих рук має стати основою держави як ефективного механізму обслуговування всіх громадян. Тільки якщо професіоналізм, порядність і дотримання закону стануть базисом нової кадрової реальності української держави, нинішня перемога Майдану стане міцним фундаментом для майбутніх поколінь.