ГоловнаБлогиБлог Віталія Марковича

Кримська криза і зґвалтоване міжнародне право

Автономна Республіка Крим є невід’ємною складовою частиною УРСР та України від 1954 року. Незалежність України, її суверенітет, конституційний лад та територіальна цілісність є недоторканими. Сама АРК як суб’єкт вирішує питання, віднесені до її відання, в межах повноважень, визначених Конституцією України.

Фото: EPA/UPG

Однак зараз, на наших очах, після перемоги в Україні Революції гідності, усунення режиму Януковича та утвердження новим урядом курсу на євроінтеграцію, Росія грубо втручається у внутрішні справи України, вводить свої війська на її територію.Яка мета Росії у Криму?

  1. використати проросійські настрої у Криму для перетворення регіону у воєнізовану глушину, і вбити стабільність в Україні;
  2. зробити з України другу Грузію, Молдову або Сербію: державу з відколотою частиною територією, яка не може вступити до ЄС через «неврегульовані питання з сусідніми країнами»;
  3. політична мета: реванш за Євромайдан в Україні;
  4. відновлення впливу РФ у Східній Європі та Чорноморському регіоні.

Сьогодні Рада Федерації дала згоду Путіну на використання збройних сил в Україні. Але неофіційно російські військові ще до цього почали масово захоплювати кримські об’єкти.

Так, російські війська взяли під контроль військову частину на аеродромі Бельбек під Севастополем. У даний момент серед українських військових складають списки охочих служити в російській армії.

Наступне вторгнення відбулося у Симферополі – озброєні люди в масках захопили Будинок профспілок на вул. Севастопольській, 8.

Воєнним втручанням Росія порушує УСІ ключові принципи міжнародного права:

  • Принцип незастосування сили і погрози силою;
  • Принцип вирішення міжнародних суперечок мирними засобами;
  • Принцип невтручання в справи, що входять у внутрішню компетенцію держав;
  • Принцип обов'язку держав співпрацювати одна з одною (Росія відмовилась від консультацій з Україною в рамках Будапештського меморандуму);
  • Принцип рівноправності і самовизначення народів (порушення прав українців, кримських татар);
  • Принцип суверенної рівності держав;
  • Принцип сумлінного виконання зобов'язань з міжнародного права;
  • Принцип непорушності державних кордонів;
  • Принцип територіальної цілісності держав;
  • Принцип поваги прав людини та основних свобод (громадян України).

Усі дані основні принципи міжнародного права кодифіковані і закріплені у:

  • Статуті ООН 1945 року;
  • Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва відповідно до Статуту ООН, прийнятої Генеральною Асамблеєю в 1970 р.;
  • Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 р.

Окрім порушення загальновизнаних норм міжнародного права, Росією порушуються наступні Угоди:

1) Угода про Чорноморський флот (Угода між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України) 1997 р.:

«Стаття 6.1. Військові формування здійснюють свою діяльність в місцях дислокації відповідно до законодавства Російської Федерації, поважають суверенітет України, додержуються її законодавства та не допускають втручання у внутрішні справи України».

Дотримуючись законодавста України, ЧФ РФ повинен беззастережно виконувати рішення РНБО України від 13 серпня 2008 р. про завчасне інформування за 72 години російською стороною української сторони щодо перетинання державного кордону будь-якими військовими підрозділами, які направляютсья до баз дислокації Чорноморського флоту, а також надання повної інформації в про кількість військовослужбовців та типи озброєння, які перевозяться.

2) Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 р.:

«Ст. 2. Високі Договірні Сторони відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань по Заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів.

Ст. 3. Високі Договірні Сторони будують відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права».

3) Будапештський меморандум (Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї) 1994 р.:

«1. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного акта НБСЄ поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України.

2. …підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй».

Таким чином, можливе офіційне вторгнення військ РФ в Україну та створення на території АРК маріонеткової квазі-держави – це повне розтоптання усіх норм міжнародного права та стабільності у найбільшій державі Європи.

Як писав Євген Іхельзон, відторгнення Криму – це створення нової воєнізованої глушини із невизначеним статусом (як Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія), яку визнає тільки РФ, одна-дві диктатури та кілька тихоокеанських островів.

Це війна. Це людські жертви. Можна згадати війну 2008 року.

Це смерть туризму та економіки в Криму. А російські гранти розкрадуть безнаказані місцеві князьки.

І це – повна дестабілізація ситуації в регіоні.

Віталій Маркович Віталій Маркович , Аналітик, аспірант ЛНУ імені Івана Франка, президент ГО "Нова спільнота"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter