ГоловнаБлогиБлог Станіслава Шуха

Ліцензія на терор від Володаря Кілець

Хитке перемир’я, яке зараз існує на вулицях Києва та інших українських міст, не зможе утримуватися вічно. Впертість Банкової та її небажання йти хоча б на мінімальні поступки заради стабілізації ситуації в країні, яку доповнюють промовисті заяви головних гравців сьогоднішньої керівної верхівки, є свідченням того, що ідея застосування силового сценарію у владних колах набирає все більших обертів.

Фото: EPA/UPG

Сьогодні вже стало очевидним, що спроба стабілізувати існуючу ситуацію парламентськими методами не призвела до бажаного результату. Закон «про амністію» авторства Мірошниченка, який, не без порушення регламенту, приймався у стінах Верховної Ради, не тільки не розв’язав вузол протистояння, а навпаки, ще сильніше затягнув його. Умови амністії, пропоновані цим законодавчим актом, виявились неприйнятними для протестувальників, і вони швидко охрестили даний документ «законом про заручників». Крім цього, про небажання влади йти на будь-які поступки свідчить низка заяв «локомотивів» партії влади, в змісті яких можна побачити абсолютне небажання оперативно вийти з політичної кризи.

Зокрема, лідер парламентської фракції ПР Єфремов дав чітко зрозуміти, що до вересня про переформатування Конституції і мови не може бути. Депутат, у традиційній для себе «єфремовській» формі, звинуватив опозицію в неготовності працювати над змінами до Головного Закону. Натяк парламентаря цілком зрозумілий – партія влади палець об палець не вдарить, аби сприяти змінам до Конституції, а в опозиції для цього не вистачить депутатських багнетів, а це означає, що влада свідомо йде на ескалацію конфлікту.

Але центром продукування новин на цьому тижні став не парламент, а МВС. Саме це міністерство, а особливо його очільник, видали «на гора» найбільше інформаційного контенту, який свідчить про готовність міністерства хоч сьогодні силою розв’язати питання.

Войовничий в.о.

Одним з таких повідомлень стала інформація, поширена на офіційному сайті МВС про те, що зловмисники-праворадикали намагатимуться зіпсувати олімпійське свято і влаштують теракт. Поява такого роду заяви була цілком прогнозованою, особливо після вибуху в Будинку профспілок та символічних погромів закладів харчування, власниками яких є люди, близькі до ПР.

Символізму, який межує з ідіотизмом, в даних погромах дійсно більше, ніж достатньо. Адже учасників такого фейк-погрому видає як їхнє постановочне позування перед камерами, так і суто символічна шкода, яку нанесла ресторану така колосальна (судячи з відео) група осіб. Все це нагадує широковідомий сюжет радянського фільму «Операція «И» та інші пригоди Шурика», от тільки не смішно чомусь.

Складається враження, що останнім часом міністерство перекваліфікувалося, і, замість боротьби зі злочинністю, займається продукуванням рейкових, тобто несправжніх новин. Чого варті тільки повідомлення про зґвалтування жінки на Майдані, які потім було спростовано тією ж міліцією. А відео з псевдоучасником «Правого сектору», який після короткого розслідування, проведеного ЗМІ, виявився громадянином РФ, який перебуває там в федеральному розшуку. Крім цього, в інформаційний простір час від часу вливаються новини про катованих в підвалах КМДА працівниках міліції, характерним для цих новин є абсолютна відсутність подробиць, не описуються жодні обставини, особи потерпілих і т.д.

Цікаво, що незважаючи на відверту примітивність подібного роду «сенсацій», прес-служба МВС продовжує їх активно висвітлювати, надаючи подібним «мильним бульбашкам» першочергового значення та постійно підігріваючи інтерес до подій, які відбуваються на Майдані.

І це не дивно, адже з усього оточення ВФЯ саме міністр Захарченко може бути найбільш зацікавленим в оперативному силовому вирішенні питання. Саме йому, а не Януковичу, Азарову чи Пшонці, у випадку перемоги протестувальників першим доведеться відповідати за дії своїх підопічних, а відповідати є за що. Прямих доказів злочинів, які вчиняли правоохоронці під час виконання своїх обов’язків, є більше ніж достатньо. Тому для Захарченка відкриваються дуже широкі перспективи – або він повторить долю екс-міністра Кравченка, або долю екс-генерала Пукача.

Жоден з цих шляхів для діючого міністра не є прийнятним, а тому він з усіх сил намагається створити сприятливі умови для подальшого загострення ситуації та розв’язання її максимально агресивним силовим способом.

Тому, в подальшому, можна очікувати продовження серії низки «викриттів» та провокацій, які покликанні будуть дискредитувати протестний рух. Не виключено, що головним героєм нових «викриттів» МВС стане Дмитро Корчинський, безболісне повернення якого в Україну, на фоні масованого переслідування всіх учасників та випадкових жертв громадського протистояння, виглядає якось дивно.

Звичайно, коефіцієнт корисної дії від такої інформаційно-диверсійної роботи невеликий. По-перше, міліція не є тим органом, заяви якого серйозно сприйматиме суспільство. Минулорічні соціологічні дослідження, проведені Інститутом соціології НАН України, показали, що МВС повністю довіряє тільки 1 %. По-друге, імідж, який власноручно створили навколо себе працівники спецпідрозділів міліції за період протистояння, працює не на користь останніх – сотні постраждалих мирних громадян, серед яких 136 журналістів, є ще одним доказом того, що правоохоронні органи вийшли далеко за межі своїх повноважень.

Тому єдиною цільовою аудиторією «Новин від Захарченка» є його підлеглі, яких зараз намагаються перетворити на особисту лейб-гвардію ВФЯ. Сподіватися на те, що Захарченко з часом змінить свою агресивну риторику і перейде до адекватних кроків, поступово знімаючи напругу в суспільстві, не варто. Сьогодні єдиним реальним шляхом, який обирав для себе в.о. міністра, є шлях терору – це найризикованіший і найбезглуздіший варіант, але в.о. та його оточення сліпо дотримуються цього шляху.

Єдине, що зв’язує зараз руки войовничому міністру – відсутність команди на зачистку і не виключено, що найближчим часом така команда може пролунати.

Коли Володар Кілець дасть добро на розгін Майдану?

Сочинська зустріч Януковича з Путіним під час проведення олімпійських заходів стривожила представників опозиції в Україні. Адже, як показала практика, під час таких зустрічей може вирішуватись доля країни. Офіційні сайти обох глав мовчать і жодним чином не розповідають про перебіг такої зустрічі та сказане на ній. Але і без того зрозуміло, що однією з головних тем розмови буде сьогоднішня політична криза в країні.

Від інструкцій, які наш Гарант може отримати в Сочі, залежатиме подальша його поведінка після повернення в Київ.

Варіант інструкцій, які може отримати в Сочі ВФЯ, був озвучений на днях радником президента Російської Федерації Сергієм Глазьєвим в інтерв’ю газеті "Комерсант-Україна", в якому головний інтегратор України в обійми Митного Союзу наголошував на необхідності та безальтернативності застосування силового сценарію при виході з кризи.

Мотивація орденоносного радника є цілком зрозумілою – Росії набагато простіше провокувати ескалацію політичної кризи, аніж самій вв’язуватись у відкрите протистояння, ризикуючи наштовхнутись на серйозний опір українців та міжнародної спільноти. Для Москви зараз набагато вигідніше спостерігати за всіма подіями зі своєї території, подеколи доливаючи олії у вогонь протистояння.

Підштовхування Януковича до кривавого розгону лунають зі сторони Кремля вже від самого початку кризи, але останнім часом вони перейшли з розряду дружніх, сусідських порад в категорію наказів.

Доповнюючи свої заклики про силовий сценарій постійними рекомендаціями про необхідність федералізації українських земель, Сергій Глазьєв вже навіть не намагається маскувати якимись дипломатичними прийомами свою гіперзацікавленість українським майбутнім. Користуючись досить агресивною риторикою та характеризуючи події, які відбуваються в Україні, терміном «шизофренія», політик явно виходить за межі допустимого. Така нахабна поведінка одного з головних кремлівських бійців геополітичного фронту дає підстави вважати, що російська сторона повністю відійшла від принципів нейтральності і найближчим часом буде посилено форсувати розвиток подій.

Уникаючи прямої участі в конфлікті, Кремль і далі буде продовжувати переконувати Януковича в необхідності сили, а це не обмежує російську сторону в часі.

Таким чином, якщо ВФЯ піддасться на вмовляння кремлівських «добродіїв», то очікувати на реалізацію силового сценарію можна ще під час проведення Сочинської Путініади.

Зробивши такий крок, Янукович і його найближче оточення ризикує втратити все і одразу… Спровокувавши конфлікт, Росія вже не потребуватиме жодної сторонньої допомоги і самостійно буде продовжувати свою гру – втілюючи завершальну фазу «грузинського» сценарію. На цьому етапі Москва може розпочати становлення на теренах країни нової слухняної політичної сили, яка сліпо виконуватиме завдання Кремля. Роль сьогоднішніх політичних та бізнесових еліт, які зараз прихильно ставляться до Москви, буде зведено до нуля, що повністю їх маргіналізує.

Станіслав Шух Станіслав Шух , Журналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter