ГоловнаБлогиБлог Олега Базара

В очікуванні переговорів

Це дуже дивне видовище: тисяч десять людей спостерігають, як кількадесят людей оскаженіло атакують міліцейський кордон – кидають бруківку та петарди. Спостерігають, скандуючи при цьому «Молодці! Молодці!». Але не роблять жодних спроб ані зупинити, ані допомогти. І те, і те було б однаково ефективним: проти такої маси людей не встояти нікому. Навіть шести кордонам ВВ та «Беркуту».

Олег Базар Олег Базар , Главный редактор LB.ua

Фото: Katya Gorchinskaya

Арсеній Яценюк назвав тих, хто штурмував міліцію на підступах до Верховної Ради, провокаторами. Більшість тих, хто стіною стояв на Грушевського, спостерігаючи за бойовими діями – і цим самим захищаючи активістів «Правого сектору», з лідером «Батьківщини» точно б не погодилися.

Тому «Міліція з народом!» учора на Грушевського практично не скандували. Значно частіше кричали «Мусора! Мусора!». Чи то ілюзії про те, що така міліція може бути з народом, розвіялися. Чи то народ з такою міліцією бути разом не хоче.

Не факт, що завтра він захоче бути разом і з політиками – саме тоді, коли вони були потрібні, їх не було поруч…

Це дуже дивне видовище: люди, які співають гімн своєї країни, задихаючись від сльозогінного газу. Під акомпанемент вибухів світлошумових гранат. Співають і стоять. Періодично, коли йде чергова хмара газу – присідають: ближче до землі повітря чистіше. Але уперед – щоб ліквідувати джерело дискомфорту – не йдуть. Градус озлоблення ще не той – на превелике щастя. Не «Беркуту» з нещасними ввшниками, яких вкотре поставили у перші ряди оборони – на щастя усіх.

І разом з цим, рівень рішучості на порядок вищий, аніж був учора, у перші дні Майдану, навіть після жорстокого його розгону у ніч на 30 листопада чи атаки на барикади 11 грудня. «Чорний четвер» у Раді минулого тижня остаточно усіх переконав: танці і жарти скінчилися. При цьому «маленькі українці» не хочуть бути такими ж безпорадними, якими виявилися у той день «реєстрова» опозиція та усі її лідери…

Це дуже надихаюче видовище: самооборона Майдану вправно і швидко шикує ряди, стаючи живим щитом між людьми, які пришли спостерігати за атакою на міліцію, і власне учасниками протистояння. Вони дуже різні – ці хлопці із загонів самооборони. Старі і зовсім юні, плечисті ветерани бо зна яких воєн, досвідчені вуличні бійці з правих рухів і відверті ботани-ідеалісти. Але всі цілковито спокійні. Знають навіщо вони тут – якщо «Беркут» піде вперед, прийняти на себе перший удар, давши змогу усім іншим відійти. Утекти, чого там.

І, стоячи перед їхніми лавами, в принципі відчуваєш себе у безпеці, попри гранати і газ…

***

На момент написання цього тексту, активне протистояння на Грушевського триває майже 12 годин. На Майдан насуваються загони «Беркуту», з різних регіонів України надходять повідомлення про мобілізацію та відправку у Київ силовиків. Віктор Янукович готується до переговорів з Майданом. Точніше, з його політичними лідерами. Які довго і безуспішно викликали президента на ринг, на круглі столи і висували йому «грізні» ультиматуми.

Але на переговори Віктор Янукович він вирішив піти аж тоді, коли у самісінькому центрі столиці запалали міліцейські автобуси.

Олег Базар Олег Базар , Главный редактор LB.ua