«Мій син ніколи не бачив батька, але він знає, що тато – Герой»

«Розважливий і поміркований, завжди все розплановував та впорядковував, він не приймав жодного рішення, ретельно все не обдумавши. Був дуже люблячим чоловіком. Дуже шкодую, що не побачив нашого сина, для якого ми разом обирали ім’я», - перше, що розповідає про свого загиблого в АТО чоловіка, бійця 81-ої десантно штурмової бригади Олександра Пителя його дружина Юлія.

Майбутнє подружжя познайомилося одне з одним на весіллі у друзів. А через рік вже й самі справляли своє весілля. «Вперше побачила Сашка 23 жовтня і через рік у цей же ж день він вже був моїм чоловіком. Ми зустрічалися декілька місяців, потім почали жити разом і прийшло усвідомлення, що потрібно змінювати наші життя у єдине спільне, тож і вирішили побратися», - говорить Юлія.

Жінка тоді завершувала навчання в університеті і паралельно працювала у школі вчителем географії та екології, а чоловік – у приватній охоронній фірмі. Вільний час родина проводила у подорожах, займалася спортом і вже планувала майбутнє батьківство, адже Юлія на той час була вагітною. «Ми вже навіть обрали, як назвемо нашого синочка – Олегом. Так і сталося, шкода, що його Саша вже не зміг побачити, взяти на руки, обійняти, заколисувати», - із сумом каже дружина загиблого.

Життя родини Питель змінила АТО. «Саша отримав повістку і пішов служити. Спочатку у нашу артилерійську бригаду, але оскільки мріяв буди десантником і мав для того всі необхідні фізичні характеристики, попросився, і його перевили у 81 десантно штурмову бригаду», - згадує Юлія. Жінка каже, що Олександр часто телефонував додому, практично щодня, завжди питав про те, як вона себе почуває, про майбутню дитину, обгорював плани і не мав жодних сумнівів, що війна завершиться і він повернеться додому.

«Востаннє ми бачилися у відпустці, коли Саша зміг приїхати додому на 10 днів. Той час провели разом, багато гуляли, дихали свіжим повітрям. Якраз була зима тоді. А через декілька тижнів Саша загинув», - говорить Юлія Питель.

Олександр Питель загинув 20 січня 2015 р. у бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька. Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), а також - нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

«Я тоді була якраз на 5 місяці вагітності. Нам зателефонували з бригади чоловіка і повідомили, що знайшли його бушлат і документи. Перше, що мені спало на думку, було те, що Саша потрапив у полон. Але нас запросили у Дніпро на опізнання. І тоді підтвердилося все найжахливіше, що могло трапитися – Саша загинув», - стримуючи сльози говорить Юлія Питель.

Попри велике горе від втрати коханого чоловіка, у Юлії вистачило сил народити прекрасного хлопчика – Олега, якому зараз вже 2 роки. «Дуже важко мені, адже немає чоловічого плеча поряд. Олегу дуже не вистачає чоловічої уваги, він як бачить, що десь чоловік або до нас в гості заходять – горнеться до них. Один з побратимів мого Сашка став Олегу хрещеним батьком, тож дитина чи не найбільше чекає зустрічі з ним»,- розповідає Юлія.

Держава допомогла родині загиблого в АТО Олександра Пителя: дружині Юлії та 2-річному сину Олегу надавши компенсацію, пенсію та житло. Маленький Олег цього року вже готується піти до дитячого садочку.

«Він дуже любить рухливі ігри, прогулянки. Постійно нові враження, розвиток. Дитина ніколи не дає засумувати. Не знаю, як себе почувала б, якщо б лишилася сама. Звичайно, коли ми їдемо до могили, покласти квіти до меморіальної дошки, я пояснюю синові, що його тато – Герой, який загинув, аби жили ми. Я постійно розповідаю Олегу про його тата. А він – як дві краплі води схожий на нього», - говорить дружина загиблого.

Зараз дитина швидко росте, тож не зайвим для хлопчика буде сезонний одяг і взуття, розвиваючі іграшки. Давайте не забувати підтримувати і допомагати родині загиблого Героя АТО Олександра Пителя.

Питель Юлія Ігорівна 4188370025437040 (Райффайзен банк «Аваль»)

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter