ГоловнаБлогиБлог Павла Ковтонюка

Можна працювати: аналіз проекту бюджету на охорону здоров’я

Якщо дивитися на макропоказники, то назвати бюджет охорони здоров’я в Україні добрим не можна уже багато років. І справа не в уряді. Історично з державних коштів ми витрачаємо на медицину близько 3% від ВВП (і ще стільки ж – з кишень нас із вами). Це неприпустимо мало для країни, яка націлилася у Європу. Наприклад, у сфері освіти ми у європейських «передовиках» і зі своїми 5,4% від ВВП випереджаємо Естонію, Німеччину та Швейцарію. У медицині ж Україну навіть важко назвати європейським аутсайдером, тому що цифра геть не схожа на європейську. 104-те місце у світі, трохи краще за Домініканську Республіку, але трохи гірше за Мадагаскар.

Фото: Lb.ua

Звичайно, стрибок до цільових 5% одразу неможливий. Україна таке зробила лише раз - з армією, коли почалася війна. Але поступовий прогрес потрібен обов’язково. Шкода, але у бюджеті, який подав уряд, відсоток від ВВП на медичні видатки не змінився.

Але є і непогані новини. Частка видатків на охорону здоров’я серед інших статей бюджету зросла з 8,8% минулого року до 9,4%. Це говорить про те, що медицина - одна з головних тем у кошторисі. Загальний бюджет МОЗ та Національної служби здоров'я буде складати 113,3 млрд гривень. Це майже на 15% більше, ніж минулого року (було 98,2 мільярди). З них 72 мільярди будуть у розпорядження НСЗУ, і 41,3 - у МОЗ. Так буде вперше, що у міністерства грошей менше, ніж у служби. Це важливий результат медичної реформи.

Більшість грошей на медицину тепер не ідуть через політків - міністерство та місцеві органи влади. З них буде оплачувати медичні послуги та ліки наша “народна страхова компанія” - НСЗУ. Головна цифра бюджету - це 72 млрд на програму медичних гарантій, тобто медичні послуги для нас з вами, оплачені НСЗУ. Наступного року нова система охорони здоров’я запрацює для всіх видів послуг, і це закладено в бюджеті. Грошей більше, якщо порівняти зі старою медичною субвенцією. Тим більше, що реформа розпочнеться з другого кварталу і цей бюджет - на 9 місяців, а не увесь рік.

Віддаю належне уряду та Мінфіну, але маю сказати, що бюджет все одно об’єктивно “тісний” і запуск реформи на вторинному рівні не буде простим для багатьох лікарень. Особливо неефективним закладам тарифи НСЗУ зовсім не сподобаються. Не хочу, щоб з приводу цього були ілюзії. Тому вважаю виправданим рішення зосередитися на пріоритетних послугах - інсульт, інфаркт, пологи, на які будуть підвищені тарифи. Якщо вдасться замістити “чорну касу” на оплату за тарифами НСЗУ хоча би у цих напрямках - це буде значне досягнення.

А от бюджет Національної академії меднаук, лікарень ДУС, національних та відомчих лікарень не став частиною програми медичних гарантій. Це значить, що з великою ймовірністю ці заклади будуть поза реформою. Надія на те, що вони приєднаються протягом року, на мою думку, наївна. Вони ніколи не поспішали реформуватися. Для чого їм напружуватися тепер, якщо вони мають виділений на цілий рік гарантований бюджет.

Фото: kmu.gov.ua

Бачимо відчутне збільшення фінансування ліків. 3,2 млрд на програму "Доступні ліки" (замість 1 млрд минулого року) та 9,7 млрд на закупівлі ліків для важкохворих (замість 6,4 млрд). Два дуже правильні кроки, які порадували. Покриття ліків для тих, хто їх дуже потребує - найшвидша дорога, щоб полегшити родинам фінансовий тягар через лікування. Стратегічно треба намагатися покрити усі хронічні захворювання програмою доступних аптечних ліків, а основні потреби тяжкохворих - програмою закупівель.

Цей бюджет наближає Україну до цієї мети. Міністр фінансів виконала свою обіцянку щодо додаткових 3,2 мільярдів на закупівлі ліків. І навіть перевиконала - збільшення бюджету “Доступних ліків” я не очікував. Ця програма діє для трьох хронічних станів - гіпертонії, діабету 2 типу та бронхіальної астми. Можливо, уряд ухвалить рішення розширити її. 1,9 млрд для екстреної допомоги. Порівняно з першою версією додатково виділяється 1 млрд на будівництво відділень невідкладних станів. Правильне рішення, яке поліпшить якість, адже екстрена допомога - це не тільки бригада на автівці, але і робота медиків після доставки пацієнта до шпиталю. Сподіваюся, що бюджет піде не тільки на авто і будівельні матеріали, але й на навчання та підвищення зарплат навченим медпрацівникам швидкої.

А от 1,09 млрд на лікування за кордоном викликають занепокоєння. Ми перейшли психологічну позначку у мільярд на цю програму. Тема чутлива, але видатки на неї збільшуються неконтрольованими темпами. З 2016 року бюджет програми зріс утричі, а з початку її роботи у 2010 році - уявіть тільки! - у 36 разів. Доля програми трансплантації, яка повинна поступово замістити потребу відправляти людей за кордон, залишається незрозумілою. Запустити систему трансплантації - дуже непроста задача, яку міністр Скалецька обіцяла виконати до кінця року. На мою думку це нереалістичний план. У бюджеті ми бачимо видатки на рівні минулого року.

Фото: Анна Стешенко

Підсумок такий. 2020 - рік великих виплат по зовнішніх боргах, а зростання ВВП у 2019 році було незначним. Великих очікувань від бюджету мати не варто. Навіть в цих умовах уряд знайшов можливість збільшити видатки по ключових напрямках - реформа, ліки, екстрена допомога. Бюджет на програму медичних гарантій достатній для початку реформи, хоча не обіцяє що все буде просто. Плюс проекту бюджету - збільшення витрат на ліки. Мінуси - безконтрольний ріст витрат на лікування за кордоном та відомча медицина поза реформою. Ну і хотілося би збільшення показника відсотку до ВВП - хоча би маленький крок на шляху до цільових 5%. Але в цілому уряд зробив свою роботу добре. Бюджет робочий. Справа за підтримкою в парламенті, і головне - реалізацією.

Павло Ковтонюк Павло Ковтонюк , заступник міністра охорони здоров'я в 2016-2019 роках
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter