ГоловнаБлогиБлог Ольги Бельковой

Цифровий порядок денний України: обговорюємо перші 10 кроків

Останнім часом policy-makers змушені переважно реагувати на проблеми миру-війни, кризи та курсу. Але якщо тільки реагувати на вже існуючі проблеми і не думати про майбутнє та розвиток, то ми лише отримаємо нові проблеми. Ми повинні вирішити поточні проблеми і не упустити нові фронти, які відкривають для себе більш розвинуті країни. Одним із таких фронтів є цифровий розвиток суспільства.

Фото: EPA/UPG

Право на електронну свободу є рівнозначним решті прав українського громадянина, закладених Конституцією України. На сьогодні можливість застосовувати ІТ-технології для кожного з нас є таким самим базовим правом, як можливість мати свободу слова, захист в суді та гарні дороги. Люди вже не мислять себе без мобільних телефонів, комп’ютерів та інтернету. Держава має подбати про те, щоб ці частини нашого життя були правильно інтегровані у всі процеси взаємодії громадян із державою, бізнесом та між собою. Я пропоную подумати над Цифровим порядком денним України на найближчі 5 років. 

Отже, першими 10 кроками Цифрового порядку денного України я вбачаю такі дії:

1. Оновити законодавство щодо електронного підпису та формату його використання у режимі держава-громадянин, держава-бізнес.

2. Прирівняти електронні форм документів до простої письмової у максимально можливій кількості випадків, в яких громадянин чи представник бізнесу віддає перевагу електронній подачі чи обміну документами.

3. Розробити та впровадити єдину національну концепцію системи електронного урядування (eGovernment), яка має діяти на трьох рівнях: центральні органи державної влади, органи державної влади на місцях, органи місцевого самоврядування.

4. Запровадити в органах влади систем електронного документообігу, створення електронних баз даних (в тому числі, і переведення в електронну форму архівних даних) з поступовою відмовою від використання паперових носіїв у більшості випадків.

5. Створити можливість для подання громадянами, юридичними особами запитів до органів державної влади, заяв на отримання послуг публічної адміністрації тощо в електронній формі (з подальшим заохоченням саме безпаперової форми «спілкування» громадянина і держави) та зобов’язати органи державної влади приймати електронні документи на рівні із паперовими.

6. Впровадити новітні покоління зв’язку та інформаційних технологій для збору та обробки даних, як в роботу органів державного управління та місцевого самоврядування, так і у використанні громадянами.

7. Запровадити ІТ-технології у публічно-соціальній сфері (в першу чергу, в освіті та науці), для оптимізації процесів і їх здешевлення та протидії корупції:

Медицина: оцифровка медичних карт громадян;

Освіта: ведення вчителями цифрових журналів;

Соціальна підтримка: подача заяв на субсидії в електронному вигляді;

Переведення тендерів та державних закупівель в електронний режим;

Енергозбереження: встановлення лічильників та системи цифрового моніторингу за витратами на енергію та паливо держави, бізнесу та громадян.

8. Створити потужну системv реального захисту прав інтелектуальної власності та унеможливлення розповсюдження контрафактного контенту в Україні.

9. Забезпечити ефективний захист персональних даних громадян, баз даних органів державної влади та розробити концепцію цифрової безпеки України і відповідальності за її порушення.

10. Реалізувати серед громадян освітні програми щодо використання новітніх технологій в повсякденному житті, зокрема, популяризувати Інтернет як пріоритетний засіб зв’язку між громадянином та органами влади. Стимулювати здешевлення вартості Інтернет-послуг для населення.

Запрошую включатися до дискусії щодо Digital Agenda України і інформувати членів профільного комітету ВРУ та Міжфракційного парламентського об’єднання "За цифрові можливості України".

Ольга Белькова Ольга Белькова , Народный депутат Украины
Читайте новости LB.ua в социальной сети Facebook