ГоловнаБлогиБлог Олени Мошенець

50 відтінків інвестпривабливості

9 листопада Президент підписав Указ про невідкладні заходи з проведення реформ, спрямованих на стимулювання економічного зростання та зміцнення держави. Однією з вимог документа є покращення позицій України в рейтингу Doing Business. Для наших президентів та урядів уже стало традицією "мірятись" позиціями в цьому індексі інвестиційної привабливості держав.

Фото: mmbiztoday.com/

Наразі Україна піднялася в Doing Business-2020 одразу на сім щаблів і посіла 64-те місце серед 190 країн. Це найбільший "стрибок" країни у цьому рейтингу з 2016 року.

За словами прем’єр-міністра Олексія Гончарука, цей тренд може ввімкнути "зелене світло" для іноземних інвестицій. Адже інвестори виявляють бажання вкладати кошти в Україну.

Що ж їм заважало робити це останніми роками?

Для довідки: у першому півріччі 2019 року в економіку України надійшло трохи більше за $1,2 млрд прямих іноземних інвестицій. Лідером з інвестування в нашу країну досі є Кіпр, відомий як одна з найпопулярніших в українського бізнесу офшорних зон. З цієї країни до нас надійшло $388,8 млн.

Тобто офшорні інвестиції продовжують витісняти з української економіки справжні іноземні капітали, забезпечуючи лише кількісні показники приросту надходження ПІІ, а не якісні.

Причина, яку раніше називали головною перепоною для росту ПІІ в Україну, – це війна.

Але давайте розберемось. Так, бойові дії навряд чи сприяють покращенню бізнес- та інвестиційного клімату. Проте, наприклад, Ізраїль, який майже постійно перебуває у стані війни, посів 35-те місце в рейтингу Doing Business-2020 і піднявся відразу на 14 позицій. Ця країна б’є рекорди із залучення ПІІ впродовж останніх років: 2017 року до Ізраїлю надійшли рекордні $19 млрд інвестицій, 2018 року – понад $18 млрд.

І війна на заваді не стала.

На жаль, за обсягами ПІІ нас залишили позаду не лише розвинені держави, а й країни «третього світу», такі як Нігерія чи Ефіопія, які минулого року залучили значно більше прямих іноземних інвестицій, ніж Україна (відповідно, $3,5 млрд та $4 млрд проти $2,8 млрд).

Тож війна – далеко не головна перепона для надходження інвестицій до України.

Головна – це системна корупція. Саме вона й гучні скандали, пов'язані з топ-корупціонерами, найбільше відлякують іноземних інвесторів.

Згадаймо хоча б три найгучніші корупційні скандали останніх років, у причетності до яких підозрюють високопосадовців та народних депутатів України:

1. Формула «Роттердам+» щодо оборудок з постачання вугілля. Наразі досудове слідство у цьому провадженні триває. За даними правоохоронців, збитки від використання «формули» перевищили 18,868 млрд грн.

2. Незаконний видобуток бурштину. 12 листопада Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт № 2240, що має заборонити експорт з України бурштину-сирцю та запровадити кримінальну відповідальність за незаконний видобуток цього каменя. Такий закон слід було прийняти давно, оскільки Україна, замість того щоб заробляти на бурштині мільярди, як інші держави, не отримує нічого, адже ціла галузь знаходиться в тіні. За інформацією правоохоронців, обсяг чорного ринку бурштину оцінюється в $500 млн на рік, а загальний масштаб втрат держави – в десятки мільярдів гривень.

3. «Оборонгейт» або розкрадання у державному концерні «Укроборонпром». За даними Генеральної прокуратури, службовці лише одного з підприємств концерну при укладанні зовнішньоекономічного контракту з іноземною компанією привласнили понад $6 млн, що в еквіваленті перевищує 155 млн грн.

Відомий борець з корупцією Хосе Угас вважає, що сучасний світ стикнувся з новим видом корупції — топ-корупцією грандіозних масштабів, що руйнує цілі країни. Українці це добре знають, бо ми ледь не втратили свою країну у 2014-му, але відтоді минуло 5 років.

Що ж зроблено для подолання масштабної корупції та підвищення інвестиційної привабливості України?

Задля цього парламент лише за два з половиною місяці ухвалив низку антикорупційних законів:

• про захист викривачів корупції;

• про відповідальність за незаконне збагачення;

• про розширення повноважень НАБУ та ДБР (щодо прослуховування);

• про Вищий антикорупційний суд;

• про перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції.

Іноземні інвестори та міжнародні організації уважно спостерігають за роботою парламенту та уряду в "турборежимі" й поки його підтримують. Проте ухвалити закон чи постанову – лише половина справи. Важливо, як нормативні акти виконуватимуться і як вирішуватимуться суперечки в судах.

Мелінда Геринг, редактор блогу UkraineAlert Атлантичної ради США, старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики, попереджає українців: "Поки українські суди не зміняться, не чекайте, що іноземні інвестори сприйматимуть вашу країну серйозно".

Тож змінюємо не лише суди, а й всю антикорупційну систему, включаючи мислення та ставлення до корупції в суспільстві. Бо в іншому разі - програвати за інвестиційною привабливістю будемо не лише Нігерії та Ефіопії, а й більшості країн світу.

Олена Мошенець Олена Мошенець , народний депутат України
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram