ГоловнаБлогиБлог Олени Коробкової

Кредит під заставу землі? Агробарон і корупціонер – проти

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення позбавляє економіку України мільярдів доларів втраченої продуктивності та відрахувань до бюджету – констатують міжнародні партнери, вітчизняні економісти та притомні громадяни. Майже 6,9 мільйонів українських землевласників, хочемо ми це визнавати чи ні, - роками залишаються в заручниках у популістів, демагогів та байкарів. Радянські міфи і далі живлять і заколисують українське село, а спритні ділки нарощують земельні банки, хизуючись дешевими гектарами.

Фото: pridnestrovie-daily.net

В Україні роками звучить мантра про українця - господаря на землі, про перспективне фермерство, про масні ексклюзивні чорноземи. Але хіп-хопери агросектору разом з політиканами, проголошуючи свої «філантропічні» речитативи, роблять все, аби ринку землі не було, підприємництво в селі не розвивалося, про кредитування аграріїв не йшлося. І, як це не дивовижно, їм вдається тримати в страху змін всю країну. Перед цими віртуозами спасували Конституційний суд, Коаліція ВРУ, Президент. І коло замкнулося. Без кредитування не варто чекати на агропромисловий прорив, без скасування мораторію не слід покладатися на фінансування масштабних проектів в АПК.

Нас, банкірів, запитують, як можна отримати кредит під заставу землі, коли відповідно до чинного законодавства володіти землею можуть лише фізичні особи. Хто видасть такий кредит? Якій фізичній особі перейде заставне майно у разі неповернення кредиту боржником? І ще декілька жмень подібного інтересу…

Відповімо категорично. Читайте Земельний кодекс.

Так, ЗКУ містить заборону на володіння с/х землею лише щодо іноземних громадян, компаній та держав, а також осіб без громадянства. Українські юрособи, фізособи та держава можуть володіти нею. Але через мораторій на купівлю-продаж с/х землі, який було тимчасово (!) запроваджено ще у 2001-му році і який досі щороку подовжується, переважна більшість приватної с/х землі "зависла" у фізосіб (пайовиків), які не можуть повноцінно розпоряджатися нею.

Оскільки продавати таку землю заборонено, банки не беруть її у заставу (виробництво с/х продукції - не банківський бізнес, тож можливість продажу такої застави є обов'язковою умовою для кредитування).

Все. Банківський сектор тут «не в грі». Хтось полюбляє світло, а комусь комфортно в темряві. Хтось живе за правилами, а комусь до серця кулуарні «договорняки».

Очищена від «временщиков» банківська спільнота воліє належати до першої групи.

Ситуація може змінитись після скасування мораторію. Можливо, 1 січня 2019 року на законотворців зійде осяяння, вони прозріють. Державниками стануть. Можливо, до цієї дати буде створено цифровий геокадастр. Аграрно-фінансові угруповання притлумлять апетити. Учасники ринку землі, що формуватиметься, домовляться про кількість га «в одні руки»…

Але для того, щоб банківські установи почали кредитувати під заставу с/х землі, потрібна низка умов.

Для початку, ринок с/х землі має бути ліквідним, тобто необхідно забезпечити доступ до нього великій кількості покупців з грошима, які зацікавлені у виробництві агропродукції. Для цього слід дозволити купувати землю юридичним особам (щонайменше – агровиробникам) і не обмежувати їх символічними площами у 100 чи 200 гектарів.

По-друге, банк має отримати можливість набувати землю у власність ("брати на баланс") на строк, достатній для продажу за прийнятною ціною. Якщо банкам заборонять володіти землею або суттєво обмежать строк володіння, то потенційні покупці заставної землі будуть диктувати умови та змушувати банки продавати землю за безцінь і вона не стане цінним предметом застави.

По-третє, необхідний прозорий механізм продажу, який не дозволить обмежити доступ потенційних покупців.

І, наостанок. Обсяг землі у власності банків також не повинні обмежувати, інакше фінустанови не матимуть можливості формувати відчутні за обсягом портфелі кредитів під заставу с/х землі. А працювати з видами застави, які не дозволяють масштабувати кредитний продукт, дорого і не ефективно.

Банківську систему очищено. Вона ліквідна, демонструє здорові рефлекси. І готова працювати на нових ринках, застосовуючи професійні інструменти.

У тінь банкіри не хочуть і не підуть. Інтереси банківської спільноти далекі від стратегічних прожектів агробаронів і корумпованих чинуш.

Олена Коробкова Олена Коробкова , Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter