Мукачево та Конституція як останні аргументи, чому не можна ухвалювати такий закон про місцеві вибори

Те, що законопроект про місцеві вибори суперечить оголошеному курсу децентралізації, а також чинній Конституції, курсу на побудову громадянського суспільства, місцевої демократії та чесності виборчого процесу, вже багато писалося в попередніх матеріалах. Прикро, що навіть сукупність аргументів не стала для депутатів Верховної Ради причиною зупинити розгляд законопроекту, хоча мало б вистачити і одного, максимум двох. Але надія достукатися до розумів та сердець народних депутатів все ще є.

Фото: Александр Ратушняк

Актуальний, свіжий погляд на наслідки ухвалення такого законопроекту про місцеві вибори, а також додаткові аргументи проти такої системи мають надати народним депутатам події в Мукачевому та конституційні зміни, запропоновані Президентом.

Конституційні зміни

1 липня Петро Порошенко вніс в Раду пропозиції змін в Конституцію для децентралізації. Відповідно до запропонованого тексту, пропонується зазначити в статті 141 нової редакції, що «Порядок обрання депутатів районних і обласних рад забезпечує представництво територіальних громад у межах відповідного району, області і визначається законом». І це абсолютно правильно, адже кожна громада нижчого рівня має мати представників в громаді вищого рівня. Але взятий Верховною Радою за основу законопроект про місцеві вибори, на жаль, передбачає протилежне. Для проведення виборів депутатів обласних та районних рад, законопроект пропонує розділити територію областей та районів на виборчі округи, які не збігатимуться з межами адміністративно-територіальних одиниць, тобто не забезпечуватимуть представництво громад в радах вищого рівня.

Виходить, що Президент пропонує підсилити наявні конституційні норми та виконувати чинне зараз законодавство про місцеві вибори, відповідно до яких кожна сільська, селищна, міська рада в складі району має своїх представників, а кожен район та місто обласного значення має своїх представників в обласній раді. А натомість автори в законопроекті про місцеві вибори проігнорували чинну статтю 140 Конституції України, відповідно до якої «Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради», а ця норма, до речі, залишається в запропонованій Президентом редакції, та пропонують ухвалити закон, який суперечить запропонованим змінам в Конституцію.

Формально, автори законопроекту відступили від чинної Конституції та проекту децентралізації для того, щоб в кожного кандидата на виборах в обласну раду та районну раду, була однакова кількість виборців. Але при тому автори ніяк не врахували, що адміністративно-територіальна реформа в Україні ще не відбулася. І знову ж таки, це суперечить запропонованим Президентом змінам в Конституцію. Зокрема, Порошенко пропонує записати в перехідних положеннях Конституції, що «наступні чергові місцеві вибори – вибори голів громад, депутатів рад громад, районних, обласних рад проводяться в останню неділю жовтня 2017 року. Повноваження сільських, селищних, міських голів та депутатів місцевих рад, обраних на чергових виборах у жовтні 2015 року та місцевих виборах у період з жовтня 2015 року до жовтня 2017 року, припиняються з дня набуття повноважень відповідно головами громад, радами громад, районними та обласними радами, обраними на наступних чергових місцевих виборах у жовтні 2017 року».

Таким чином, автори законопроекту про місцеві вибори роблять грубу помилку, а саме скасовують чинний закон про місцеві вибори, який забезпечує кожній громаді право на представництво в раді вищого рівня, а натомість створюють систему, яка «відв’язує» депутата від конкретної громади. При тому такий неконституційний порядок обрання районних та обласних рад фактично пропонується затвердити на два роки, якщо звісно місцеві вибори в жовтні 2017 року відбудуться. А якщо вони не відбудуться, а зрив конституційної реформи місцевого самоврядування ми вже проходили в 2006-2008 роках, то такі «неконституційні місцеві ради» будуть працювати всі 5 років, і це в умовах проведення зараз «повзучої» адміністративно-територіальної реформи.

Також відмітимо, що загалом ідея прийняття нової системи місцевих виборів, в умовах оголошення наміру провести ще одні наступні чергові місцеві вибори в 2017 році, є повністю алогічною. Замісто того, щоб застосувати діючий закон про місцеві вибори, який відповідає діючій системі місцевого самоврядування, автори пропонують новий, який випереджає конституційні зміни, причому сам законопроект не відповідає ні діючим, ні майбутнім нормам Конституції.

Події в Мукачевому

Прийнятий за основу законопроект пропонує висувати кандидатів виключно від партій. Тобто скасовується самовисування, яке дозволяється зараз в діючому законі про місцеві вибори (редакція 2014 року). В результаті, місцеві ради знову, як це вже було в часи Ющенка-Януковича, будуть «партизовані». Вони повністю складатимуться з партійців та замість вирішення місцевих проблем, знову займатимуться з’ясуванням стосунків, які «недоз’ясовували» їх шефи на верхах. Тільки це вже будуть не такі «партійці», як це було в 2006 та 2010 роках, тобто просто люди, які купили місце в списку або підкупили мажоритарку. Зараз інша ситуація.

Що значить на практиці повністю «партійна місцева рада» умовах 2015 року? Якщо не буде самовисуванців, а всі депутати будуть від того, чи іншого партійного бренду, який отримав не менше 5%, то в ради знову масово потраплять люди, які за інших умов ніколи місцеві вибори не виграли би. Візьмемо до прикладу, Західну Україну, яку негласно вважають найбільш демократичною частиною України. Наразі тут рейтинги нашумілого Правового сектору в окремих містах вже становлять 10-15%, хоча реальної партійної структури немає. І це ще до подій в Мукачевому. При тому, цілком зрозуміло, що як би не завершилася мукачівська епопея, рейтинги Народного Фронту та БПП падатимуть, а от ПС може зрости ще більше. Отже, ухвалення повністю партійного закону призведе на Західній Україні до масового заходу в місцеві ради бійців ПС. Увага, не політиків, не бізнесменів, хоча звісно будуть і такі, а просто бойового складу ПС. Думаю, всім зрозуміло, що хлопці з ПС будуть займатися не вирішенням місцевих проблем, а «допомогою фронту» в усіх уявленнях та методах, які наразі в тилах вже активно практикуються.

І навпаки, якщо рейтинг ПС піде донизу, то знову ж таки, запит на військовий радикалізм нікуди не зникне. Цю нішу в місцевих радах займуть інші місцеві військово-політичні партійні бренди, причому це будуть не партії влади, а будь-що опозиційне до неї.

Таким чином, запропонована модель звужує конкуренцію за мандати в радах, але при збільшенні радикальних настроїв в суспільстві та одночасному зменшенні кількості самих депутатських місць, 5% високому бар’єрі та прогнозованій низькій явці, призведе не просто до партизації місцевих рад, а до того, що вони стануть центрами політичного спротиву та непокори центральній владі Києва.

Отже, запропонований законопроект ще більше погіршує якість депутатів місцевих рад неякісним, відкриваючи дорогу кандидатам, які будуть замість вирішення місцевих проблем, виступати місцевою «кришею» воєннізованим структурам. І при тому, законопроект закриває дорогу на вибори всіх тим, хто може реально поборотися за місцеву проблематику, штучно усуваючи їх з виборчого процессу, а сааме представників громадських організацій, волонтерів, активістів ОСББ, ОСНів, кооперативів, батьківських комітетів, гаражних, культурних, національних товариств, журналістів тощо.

Зупинити це можна тільки одним способом, а саме дозволити громадянському суспільству взяти участь в місцевих виборах, що відповідатиме задекларованому курсу на децентралізацію. Для цього просто потрібно залишити самовисування та скасувати телевізійну політичну рекламу, відправивши всіх кандидатів «в реальні поля».

В народних депутатів ще є шанс та час піти по шляху збереження діючих виборчих правил, замість безкінечного редагування законопроекту про місцеві вибори, для виправлення неконституційності та шкідливості якого було подано 1700 правок. Потрібно просто відредагувати чинний закон про місцеві вибори. Тим більше, що як виявилося, цьогорічні місцеві вибори є тимчасовими, а вже через два роки планується провести ще одні наступні місцеві вибори.

Тому єдиний правильний вихід з ситуації, яка склалася, це внести в чинний закон про місцеві вибори 2010-2014 років вибори міських голів в два тури, а також заборонити телевізійну рекламу, тобто відправити партії та кандидатів «в поля» для безпосереднього спілкування з виборцями. Це забезпечить виконання першої частини коаліційної угоди та дозволить оновити депутатський корпус місцевих рад, уникаючи через мірної політизації місцевого самоврядування та концентруючи його увагу на вирішення місцевої проблематики.

Олександр Солонтай Олександр Солонтай , об'єднання "Сила людей"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter