Місто знаходиться за 12 км від Рівного, тому до Здолбунова можна доїхати не лише залізницею, а й маршрутками. Робити цього я не рекомендую, щоб не депресувати, бо автомобільна дорога пролягає через розруху і "сифіліс".
Для прогулянки містом цілком достатньо трьох годин, бо історичних пам'яток там не багато: костел та церква.
Костел Петра і Павла збудували у 1908 році, а дзвіницю, яка стала найвищою будівлею у місті, звели ще через 30 років. Одна з легенд вказує, що підземні виходи з костелу йшли до церкви Успіння та міської ради.У 1960 році костел зачинили, трохи добудували і розташували там меблевий магазин. Парафіяни отримали костел назад у 1990 році.
Старовинна церква Катерини, розташовується у 5 хвилинах пішки від залізничного вокзалу. Належить Московському патріархату.
Окрім цього у місті є свій Гідропарк. За моїми спостереженнями місце популярне серед здолбунівчан, хоча не знаходиться в центрі. На гідропарку є трохи тренажерів, річка з очеретом, сцена та лавочки, на яких важкувато спати.
Також у місті мене вразили повоєнні двоповерхові будинки, якими втикане все місто. Виглядають симпатично і не планують розвалюватися.
На в'їзді у місто є пам'ятник підкорювачам космосу. Це типовий пам'ятник серії, які ставились у СРСР в 1960-1970-х роках. Оригінал знаходиться у Моніно, що в РФ. Пишуть, що цей пам'ятник не люблять місцеві віряни, бо він є пам'ятником “атеїзму”.
Біля залізничного вокзалу знаходиться безголовий пам'ятник Миколі Приходьку, який мав би бути декомунізований. Місцеві комуністи та влада морозилися, тому невідомі особи в ніч на 24 серпня 2019 року виконали часткову декомунізацію.
До речі, перша згадка Здолбунова датується 1497 роком. Поселення до 1629 року називалося Долбунів. У 1903 році Здолбунів стає заштатним містом, у 1924 — повітовим центром Волинського воєводства, а у 1939 — райцентром. У червні 1873 року закінчено будівництво залізниці Київ—Брест-Литовськ, яка пролягла через Здолбунів. Пізніше побудували паровозне депо. Під час Української революції у місті розташовувався штаб Дієвої армії УНР на чолі з Симоном Петлюрою.