Що подивитися в Тячеві

В Тячів я потрапив з Ужгорода залізницею. Через нього ходять два поїзда - Київ-Солотвино та Львів-Солотвино. Саме місто невеличке, цілком вистачить трьох годин на огляд. Для купівлі сувенірів варто йти на ринок. Там же можна купити домашнє вино - воно дешеве (30-40 грн за півторалітрову пляшку) та доволі смачне. Через річку знаходиться Румунія, тому теоретично варто мати при собі якийсь документ.

Тячів виник в XIII столітті, а у 1329 року був зарахований до категорії міст королівського значення разом з Хустом, Вишково, Довгим Полем та Сігетом. Після придушення антифеодального угорського повстання (1514 рік) місто розграбували. Зараз Тячів — центр територіальної громади.

Місто часто руйнували повені: найбільші стались у 1913 та 1937 роках. У 1970 роках у місті прорвало дамбу і 90% житлового фонду знищила вода. В 2000-х роках, коли була чергова повінь, у місті збудували шлюз, тому з того часу критичних підтоплень не було.

Місто має різні назви: українською Тячів, Тячево (залізнична станція), російською - Тячев, угорською - Técső, чеською - Tiačevo, Tjačevo, Ťačovo, Tjačev, румунською - Teceu, Teceu Mare, німецькою — Groß-Teutschenau.

Основні пам'ятки архітектури - це старовинні церкви, що розташовані у центрі.

Фото: Александр Рудоманов

Особливо виділяється реформатський костел - найвища та найстаріша споруда у місті, виконана в готичному стилі. Точної дати спорудження костелу немає, але вважається що його збудували у 13 ст. Спершу будівля належала римо-католикам, але у 1546 році місцеві прийняли реформатську віру і костел відійшов протестантам. Будівлю реставрували у 1748 році. Цікаво, що до сьогодні у церкві зберігся старий орган.

Поруч знаходиться римо-католицький костел св. Короля Іштвана (Степана), збудований у 1780 році. Годинник на вежі костелу - намальований. Чому так? Та тому що, коли у громади не вистачало грошей на справжній годинник, його просто малювали. Його призначення - нагадувати парафіянам, що одна з годин може виявитися для них останньою. 

Окрім костелів, у центрі міста є алея пам'ятників: майданівцям та загиблим у I та II світовій війні тячівцям.

Коли я гуляв містом, місцеві дітлахи саме малювали костели.

Фото: Александр Рудоманов

Поруч також знаходиться поліція, кам'яні фігури та дитячий майданчик.

По дорозі на залізничний вокзал ще є симпатичний міський парк.

Фото: Александр Рудоманов

Фото: Александр Рудоманов

Залізничну станцію Тячево відкрили при прокладанні шляху Бурштино-Сигіт 19 листопада 1872 року, що належав до Угорської Північно-східної залізниці. 1 серпня 1890 року залізниця перейшла до власності держави. Зараз через вокзал курсує два пасажирські і декілька приміських поїздів.

До речі, як багато де на Закарпатті, у Тячеві велика кількість сакур. Можливо, через декілька років Тячів, як і Ужгород, буде туристичним містом не лише через свою затишність та архітектуру, але й завдяки сакурам. Побачимо!

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter