Палять сухостій. Як зупинити?

Щовесни та щоосені Україною тягнеться дим зі спаленого сухостою. Інколи можуть згоріти чиїсь будинки, але найбільше страждають тварини та рослинність. Чи є за паління сухостою відповідальність? Що робити, коли ви побачили, що горить трава?

Фото: od.dsns.gov.ua

Якої шкоди завдає спалювання трави?

1) під час пожежі гинуть тварини, які живуть у траві;

2) пожежа може вийти з-під контролю і спалити житло, стати причиною смерті людей, як це трапилося в Хмельницькій області;

3) під час пожежі забруднюється атмосфера і псується родючий шар ґрунту.

Що про це каже законодавство?

За паління сухостою передбачена відповідальність за ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, але штрафи виписують лише працівники Держекоінспекції, яких доволі мало і які базуються в обласних центрах. Крім того, вони не мають права перевіряти документи.

Відповідно до цієї статті, за випалювання стерні, пасовищ, рослинності або її залишків та опалого листя на сільськогосподарських землях, вздовж автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах передбачений штраф. Він складає від 170 до 340 гривень для громадян та від 850 до 1190 гривень для посадових осіб.

Також є кримінальна відповідальність за статтею 245 Кримінального кодексу України “знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу”. За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом накладається штраф від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк. А якщо пожежа спричинила загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, то зловмиснику світить строк від п'яти до десяти років.

Щоправда з 2012 року було лише 4 вироки, з яких лише один з реальним терміном через тяжкі тілесні ушкодження внаслідок пожежі.

Окрім Держекоінспекції також акти про пожежу складають бійці ДСНС, в яких вказують прямі (вартість того, що безпосередньо пошкоджено вогнем) та непрямі (вартість роботи пожежників, вартість пального на дорогу, тощо) збитки. Після чого поліція, якщо немає загиблих або знищення споруд, рідко розслідує кримінальні провадження належним чином.

Що ж робити, коли бачите пожежу?

Спершу обов'язково викличте 101. Не важливо — ви їдете проїздом чи відпочиваєте поруч. Я дивлюся по гугл карті місцезнаходження і після цього роблю виклик по 101. Пожежні,які приїдуть на місце, самі побачать по диму більш конкретну точку горіння. Якщо ви бачите особу, яка підпалює — сфотографуйте її, та окрім пожежників наберіть поліцію.

Для нарахування збитків і можливого відкриття кримінального провадження вам потрібно надіслати звернення на Держекоінспекцію через урядову гарячу лінію. Вони визначають балансоутримувача та обраховують збитки або передають інформацію власнику території — місцевій раді для подальших дій.

З 2018 року Мінекології запропонувало підвищення штрафів за самовільне випалювання рослинності або її залишків у розмірі від 3060 до 6120 грн (від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). За ці ж дії, тільки в межах території та об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), у зоні відчуження розмір штрафів може досягати понад 12 тис. грн (від 360 до 720 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а для юридичних і посадових осіб понад 20 тис. грн (від 1200 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Але станом на сьогодні депутати не голосували за підвищення штрафів і до виборів навряд проголосують.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter