Спецтема

Стрийські Підгірці

Багатьом в Україні знайомі Підгірці біля Бродів з їхнім величним замком. Але й у Стрийському районі є село Підгірці з палацом та дерев'яною церквою.

Фото: Александр Рудоманов

До стрийських Підгірців доволі-таки непросто доїхати. Потрібно доїхати спершу до Стрия, а там — дійти до зруйнованої синагоги і сісти на маршрутку “Стрий-Дашава”. За півгодини та 15 гривень вас довезуть до села Підгірці. Дорога пролягатиме повз села зі старими дерев'яними церквами, про який я також напишу окремий блог.

Зупинка буде одразу після підйому на гору — тут і парк, і церква, і палац.

Парк площею у 8 гектарів висадили у 1892 році за наказом графа Бруницьких. Він вважається першим дендропарком Галичини, колись тут росли бук амурський, липа американська, кипарисовик Лавсона та горохоносний, модрина японська та європейська. Зараз залишився лише платан та неекзотичні дерева.

На місці нинішнього палацу до другої половини ХІХ ст. був оборонний замок. Після перебудови у палаці з'явився ліфт, водонапірна вежа, яка подавала воду по всьому палацу, та потаємні ходи, які дозволяли кареті виїхати аж у сусіднє село Стрілків за 3 кілометра.

Фото: Александр Рудоманов

Спершу палац перепродали графу Юзефу Бруницьких, а коли той помер, палац перейшов до синів. Один син помер, а іншого вбили совєти в Катині. Під час приходу совєтів у 1939 році жінку вигнали з палацу, а саму будівлю розграбували та переробили під школу-інтернат.

Палац Бруницьких також відомий легендою про “Паню заклєнту” - прокляту жінку, що ночами бродить палацом у білому одязі. Нібито під час визвольної війни Богдана Хмельницького поляки втекли з Підгірців у Стрий, а князь Яблоновський покинув дружину. Вона хвилювалась, плакала, але її заспокоїв козак, назвавши польську пані живою трояндою. Цілу ніч вони гуляли разом,а вранці князь застав їх в ліжку. Козака вбили, а жінка втекла до лісу, та її більше ніхто не бачив.

Зараз у палаці проводяться ремонтні роботи.

Фото: kray.org.ua

Окрім палацу у селі є дерев'яна церква Святого Духа, збудована у 1810 році. Вона та її окрема дзвіниця — це пам'ятки архітектури. Церкву перевезли з сусіднього Жулина, коли там побудували костел. Під час гоніння на греко-католицьку церкву священик отець Василь прийняв православ’я, тим самим зберігши храм. І все ж він був закритий з 1961 по 1988 рік. Віряни ходили на службу божа в сусідні села. У 1990 році провели реконструкцію, наростили стіни, споруду підняли на домкратах.

Оглянувши пам'ятки, я ще прогулявся селом і повернувся до Стрия.

До нових зустрічей!

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram