Летичів. Могила Устима Кармалюка

Фото: Александр Рудоманов

Між Хмельницьким та Вінницею розташований Летичів — місто, де похований "український Робін Гуд" Устим Кармалюк, керівник селянського повстання на Поділлі у 1813-1835 роках. Його декілька разів ловили, але він постійно втікав та далі організовував різню панів. Вбили Кармалюка згідно з переказамм срібряною кулею (чи гудзиком). В Летичеві є пам'ятник Кармалюку та могила, які знаходяться в різних місцях.

Саме містечко маленьке, мені вистачило трьох годин, щоб повністю його обійти. Вартість проїзду на маршрутці з Хмельницького - приблизно двадцять гривень.

Дехто каже, що Кармалюк похований під пам’ятником в центрі, але це не так, могила знаходиться на кладовищі. Частина місцевих знає, де знаходиться поховання, частина – ні. На самому кладовищі до могили Кармалюка веде стежка – тому знайти її досить легко.

Фото: Александр Рудоманов

В центрі міста розташована колишня в’язниця, де він відбував ув'язнення в 1827 році. Шість місяців відбув месник від дзвінка до дзвінка у цьому закладі. Потім споруда використовувалася як народний дім, а зараз це районний будинок культури, де проводяться виставки та виступають різні артисти.

Фото: Александр Рудоманов

Навпроти в’язниці знаходиться символ Летичева — пам'ятник Кармалюку заввишки у 5 метрів, поставлений у 1974 році.

Фото: Александр Рудоманов

Поруч з пам'ятником видніються рештки Летичівського замку (північно-східна башта з фрагментами мурів), який збудували у 16 столітті. Летичів розташовувався на т.зв. Чорному шляху, яким користувалися татари для нападу на Польщу та Західну Україну, тому місто декілька разів повністю знищувалося. Особливого спустошення Летичів зазнав у 1453, 1516, 1558, 1567 роках, після чого у 1589 році у місті збудований був кам'яний замок.

Рештки стіни замку плавно переходять в огорожу костела Успіння з кляштором домініканців, який спорудили у 1606-1638 роках. У період турецького панування на Поділлі (1672-1699 рр.) замкові укріплення було зруйновано, а кляштор спалено й пограбовано. У 1682 році військо польського короля Яна Собеського відбило Летичів. У 1722 році ікону повернуто до монастиря, але у 1920 році її вивезли до Польщі, щоб врятувати від більшовиків. Нині ікона знаходиться у Любліні, а місцеві хочуть її повернути назад у костел.

Внаслідок того, що насувалася гроза (яка застала мене вже біля автовокзалу), мені прийшлося вмикати швидкість і швидше ходити по місту.

В Летичеві розташовано ще дві старі церкви: церква св. Михаїла та церква Успіння.

Михайлівська церква розташована на вулиці Шевченка, 26. Вона збудована у ХV-ХVI ст та перебудована у 1836 році. Під час радянської влади інвентар зник, а сама споруда використовувалася райспоживспілкою для приміщення плодосушарки. Зараз відновлена, працює.

Фото: Александр Рудоманов

Через декілька будинків стоїть церква Успіння Богородиці, збудована чи у 17, чи у 18 ст., але у 1854 році вона згоріла. Поруч зі згарищем за десять років збудували нову церкву, яку ви можете побачити. Під час совєтів приміщення використовувалося під склад.

Фото: Александр Рудоманов

Оскільки почався дощ — я побіг на автовокзал, поруч з яким відомий на пів-України Летичівський рибний базар.

Любіть Україну та подорожуйте заліницею!

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter