Обсервація, ізоляція чи імітація?

Відповідно до рішення Уряду обов’язковій госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів) підлягають усі особи, які здійснюють перетин державного кордону на строк до 14 днів. Обласні адміністрації мають забезпечити облаштування спеціалізованих закладів для організації обсервації (ізоляції), харчування та транспортування до них осіб, що здійснили перетин кордону.

Ми з колегами з місцевого самоврядування висловили власне бачення цієї проблематики, якою керівництво держави ставить на розтяжку місцеву владу та її можливості.

Рішення за зразком держави Ізраїль видається правильним лише на перший погляд. І ось чому. Владні ресурси на місцях, котрі можуть бути скеровані на боротьбу з епідемією, є вкрай обмежені. До них належить час та гроші (публічні та пожертви), помножені на управлінський хист.

Отже, кілька цифр для тих, хто з турботою про країну приймав/рекомендував/ тиснув, щоб ухвалити саме таке рішення про обов’язкову обсервацію.

Львівщина

Щодня пункти пропуску перетинає приблизно 500 осіб пішими і стільки ж на авто (легкові та, ймовірно, на перспективу і фури). Таким чином, на обсервацію має щодня скеровуватися близько 1000 осіб, для котрих необхідно облаштувати не лише чотирнадцятиденне перебування в окремих номерах з особистими вигодами, але й харчування, відстій та охорону транспорту, яким прибуватимуть, транспорт для перевезення та забезпечити тисячі інших логістичних ланцюжків. Сума публічних або інших фінансів, котра щодня залучатиметься на ці цілі, сягатиме мільйон на день і збільшуватиметься в арифметичній прогресії. Важко облікувати затрати на це часу, але у всіх цих процесах будуть задіяні, без применшення, тисячі осіб. Зусилля яких, до речі, в першу чергу, мали б скеровуватися для забезпечення capacity сегменту медичної системи, котра буде на передовій з коронавірусом.

Волинь

За добу на територію області заходить біля 1100-1500 осіб. З 00:00 год. 7 квітня працюватиме 2 пункти перепустку. За такої динаміки, впродовж 2 тижнів треба більше 15 тисяч місць. Локаційні та фінансові можливості області вкрай обмежені для організації обсервації. Згідно з урядовими вимогами таких місць абсолютно недостатньо. Виникатиме проблема не однакового підходу до усіх, хто прибуває і т.д. А це – громадські конфлікти тощо.

Область (бюджет та спонсори) акумулювала усі можливі ресурси на заклади охорони здоров‘я (облаштування відділень, закупівлю обладнання, підведенню кисню, закупівля засобів захисту, підвезення медперсоналу і т.д), дезінфекцію, продуктові набори для одиноких... Додаткові значні кошти на обслуговування та засоби захисту для забезпечення обсервації для області вкрай складно акумулювати. І що важливо, мабуть, трохи запізно говорити про обсервацію. Небезпеку ми уже впустили. Такі заходи варто було вживати 4 тижні тому. І на цьому робити основний акцент. Жевріє надія лише, що при обов’язковій обсервації, вхідний потік все ж зменшиться. У будь-якому разі, Волинь зробить усе від неї залежне.

Закарпаття

Область тривожить невідповідність місць обсервації урядовим вимогам. В регіоні потік становить до 2 тисяч осіб на добу, а перед Паскою очікується 5-6 тисяч осіб на добу.

Крім того, не обраховано місця поселення на обсервацію осіб із числа: інвалідів, жінок із дітьми до трьох років; відсутність медперсоналу, який би забезпечував контроль температурного режиму (одна медсестра - на 20 осіб). Отже, розрахунок: 50 медсестер на 1000 осіб на 14 діб виллється у суттєвий показник.

Немає фінансування місць обсервації: 10 діб – 15 тисяч осіб на в’їзд.

Можлива затримка часу при оформленні на кордоні у зв’язку з необхідністю фільтру. Рух колон у місця обсервації по різних районах вимагає додаткових витрат.

Відсутність належного рівня медзабезпечення для обсервації: ПЛР-тести, костюми, термометри.

Зауважимо, що це також суттєве навантаження таких громадян з усієї України на лабораторію м. Ужгород з проведення тестування на COVID-19.

Висновки:

Іншими словами, замість організації додаткових можливостей, що допоможуть рятувати важких з «короною», влада витрачатиме більшість свого ресурсу на забезпечення обсерваційних заходів. Яких, сміємо припустити, неможливо буде організувати у повному обсязі – бракуватиме і часу, і грошей, і управлінських можливостей.

Куди зрозумілішим було б довгоочікуване рішення проводити тестування тих, хто перетинає державний кордон. Бодай швидкими тестами, і тоді скеровувати тих, у кого виявлено позитивний результат на обсервацію, а при підтвердженні ПЛР-тестами – на домашнє лікування з самоізоляцією чи до спеціалізованих лікарень. Кількість задіяних ресурсів була б на кілька порядків меншою і відповідала б в цілому владним можливостям на місцях.

У будь-якому випадку Уряду вартує при прийнятті таких рішень реально оцінювати можливості на місцях. На сьогодні можливості організації обсервації десятків тисяч громадян, котрі повертаються з-за кордону, у нас відсутні.

Тож, зичимо всім керівникам обласних адміністрацій чесної розмови зі своїм керівництвом, а членам Уряду побажаємо стати реалістами.

Ну, а ми далі працюємо. На збільшення можливостей кисневої інфраструктури лікарень, визначених опорною госпітальною базою, захист наших медиків та вирішення непростих питань з бюджетуванням медичної галузі в цілому за умов медичної реформи.

 #будьмо_здорові

Співавтори: голова Волинської облради Ірина Вахович, голова Закарпатської облради Михайло Рівіс.

Олександр Ганущин Олександр Ганущин , Голова Львівської обласної ради (2015-2020)
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram