ГоловнаБлогиБлог Олега Петровця

Естетичний вигляд Києва в жертву бюджету?

25 травня на сторінці у соціальній мережі Facebook КП «Київреклама» з’явилося досить-таки цікаве повідомлення, в якому в. о. директора підприємства Олександр Смирнов хвалиться рекламно-фінансовими «досягненнями» міста.

Фото: facebook.com/volodymyr.prokopiv

За його інформацією, з початку поточного року Київ заробив 68 млн грн. на розміщенні зовнішньої реклами.«Майже 68 млн грн. – саме стільки надійшло до столичного бюджету за користування місцями комунальної власності для розміщення зовнішньої реклами на поточний період 2016 року. План перевиконано на 25%», - говориться в повідомленні КП «Київреклама».

За словами О. Смирнова, таких результатів вдалося домогтися завдяки вжиттю «активних заходів для покращення фінансової дисципліни з боку розповсюджувачів реклами».

Спробуємо розібратись, що в цій ситуації добре, а що погано.

Спершу – улюблена для всіх тема – гроші.

Звичайно, в такі нелегкі для всієї країни часи будь-які кошти до бюджету – благо.

На них можна встановити нові лавочки, оновити освітлення на деяких вулицях, оформити нові клумби і, можливо, навіть встановити парочку нових фонтанів. Можна спрямувати ці кошти на соціальний захист жителів міста, ремонт житлового фонду тощо. Заманливо…

 А тепер спробуємо подивитися на ситуацію під іншим кутом зору.

Відповідно до рішення Київської міської ради № 61/61 «Про бюджет міста Києва на 2016 рік» від 22.12.2015 року, місто отримало кошторис на поточний рік в сумі більше 27 млрд грн.

Тому 68 млн надходжень від реклами для Києва – це крапля в морі. Зробивши нескладні математичні розрахунки, можна спрогнозувати і рекламні прибутки за увесь рік. Так, якщо динаміка надходжень збережеться, то за підсумками 2016 року рекламний бізнес поповнить столичний гаманець на 163 млн грн., що становить навіть не 1% від загального бюджету міста. То чи не задешево ми продаємо естетичне обличчя серця України?

«Рекламна розплата» дуже страшна - тіло старовинного міста, якому цього річ виповнилося 1534 роки, вщент вкрите рекламними виразками. Хаотично розміщені і оформлені біл-борди, сіті-лайти, постери та інше подібне «породження маркетингу» щоденно дратують зір, розсіюють увагу і спотворюють простір.

При цьому, абияк «зліплена» рекламна продукція грубо розкошує і в історичному центрі міста, кардинально вибиваючись з архітектурного ансамблю старовинних площ та вулиць.

Для прикладу, в ЄС біл-борди і кіоски в історичному середовищі заборонені, адже європейці турбуються про те, щоб гості їхніх міст могли сповна насолодитися автентичними панорамами. Нажаль, до рівня ЄС наша країна поки не доросла і в даному випадку.

Причин цьому декілька:

• недостатній рівень свідомості рекламодавців, які не зважають на естетичний аспект розміщення своєї продукції;

• неврегульованість стандартів щодо виготовлення та розміщення реклами на законодавчому рівні;

• неефективність існуючого механізму в сфері контролю за розміщенням реклами.

Вищеперераховані моменти призводять не тільки до естетичного хаосу, але й відкривають для рекламодавців дорогу «в тінь», що у свою чергу тягне за собою недоотримання місцевими бюджетами значних фінансових надходжень.

Виходячи з цього, для вирішення проблеми потрібно терміново навести лад у законодавстві (встановити вимоги щодо матеріалів виготовлення, стилістики та розміщення рекламної продукції), а також забезпечити функціонування дієвих механізмів контролю (створення мобільних бригад з перевірки законності розміщення реклами, розширення повноважень КП «Київреклама» в даному напрямку тощо). Не мало важливим є наведення ладу і у «головах», адже моральні стимули часто виявляються сильнішими, ніж юридичні та фінансові.

Олег Петровець Олег Петровець , Політичний експерт
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter