Про Книжковий Арсенал як локомотив для галузі

З 17 по 21 травня у Мистецькому Арсеналі пройде VII Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал», що об’єднує літературу й мистецтво, представляє новинки понад 150 видавництв, Секцію ілюстраторів і вперше секцію букіністики. Також запрошує відвідати авторські, тематичні програми та спецпроекти, сформовані кураторською командою спеціально запрошених незалежних молодих критиків, культурних менеджерів та відомих письменників.

Оксана Хмельовська Оксана Хмельовська , Координаторка фестивалю Книжковий Арсенал, редакторка Читомо

Книжковий Арсенал 2016
Фото: Надано авторкою
Книжковий Арсенал 2016

Про міжнародну співпрацю

Після зустрічей із закордонними видавцями, літагентами та культуртреґерами з впевненістю можу сказати, що наш ринок має величезний потенціал – у ньому дуже зацікавлені закордонні компанії. Попри кризу і нестабільність. По-перше, наше книговидання має неабиякий медійний потенціал – і багатьом західним партнерам він потрібен, щоби зміцнити свої позиції в інформаційній війні з північним агресором. По-друге, це понад 40 млн населення писемних людей, за даними Міносвіти понад 60% мають вищу освіту, – така аудиторія становить очевидний бізнес-інтерес для тих, хто продає контент.

Книжковий Арсенал – найперше фестиваль. Проте наша місія не дозволяє втратити шанс на інтеграцію у світовий видавничий ринок. Саме тому велика увага приділена міжнародному вектору співпраці, презентації потенціалу нашого книговидання, співпраці з іншими світовими ярмарками та фестивалями. І найперше, це участь найбільшої книжкової виставки світу – Франкфурському книжкового ярмарку − на Книжковому Арсеналі минулого року, участь віце-президента найбільшого у світі ярмарку Тобіаса Фосса у цьогорічному фестивалі.

Для Книжкового Арсеналу й для галузі в цілому дуже очікуваний приїзд Хосе Борґіно – генерального секретаря Міжнародної асоціації видавців (Женева) у співпраці з Українською асоціацією видавців і книгорозповсюджувачів. Борґіно працював керівником напрямку з позиціонування індустрії в Австралійській спільноті авторів, читав лекції з літературної журналістики та креативних індустрій в Університеті Сіднея тощо. На Книжковому Арсеналі Борґіно візьме участь в урочистій прес-конфернеції, а також проведе консультації для українських видавців «Перспективи української книги на світовому книжковому ринку.

Книжковий Арсенал не може не реагувати на ці тектонічні процеси, розуміючи невідворотній процес розвитку й зміцнення ринку, потребу розбудовувати його, і цього року вперше засновує Бізнес-майданчик – для ділових переговорів між гравцями галузі – як українськими, так і іноземними (останніх все частіше цікавить наш зростаючий ринок). Також у співпраці з Києво-Могилянською бізнес-школою (kmbs) започатковуємо спеціальний проект «Управлінські діалоги», що має на меті відкрити цілий пласт корисного контенту, публічних дискусій про найважливіші бізнес-тренди, українську і світову економіки, започаткувати дискусію про українське підприємництво, а також визначати вектор розвитку не лише української бізнес-літератури, а й книжок на основі історій успішних українців.

Про проблеми

Серед найбільших проблем, які виникають у співпраці з міжнародними партнерами – брак статистичної інформації, аналітики, на якій можуть базуватися маркетингові дослідження для міжнародних компаній. Те, що без цієї інформації ми вже фігуруємо як потенційний бізнес-партнер на світовому ринку – це результат надлюдських зусиль, спільної роботи зазначених секторів. Це вже ставить перед нашим ринком високу планку, схожу на вимоги інтеграції у ЄС. Цей механізм уже запущений, і співпраця з Франкфуртським книжковим ярмарком, поява низки публікацій у закордонних ЗМІ (в культурному і бізнесовому контексті, а не у прив’язці до негативних конотацій «цензура», «війна», «анексія») каже про те, що наступним кроком для розвитку українського видавничого ринку і ринку креативних індустрій стане поява статистичної інформації і вихід на новий рівень співпраці.

Я мрію, що у 20-х роках Україна зможе стане почесним гостем на Франкфуртському книжковому ярмарку чи інших потужних заходів і буде включена до списку ринків, що динамічно розвиваються на конфереції THE MARKETS, а інформацію для каталогів ми не будемо надавати за «обов'язковими приміркиками», надісланими до Книжкової палати, чи визбирувати по видавцях і книгарнях. Але це можливо тільки за умови конслолідації усіх графців ринку, культурних менеджерів, громадського сектору і держави.

Про локомотив

Загалом відчувається, як книжковий фестиваль може задавати моду, бути локомовом галузі. Так тема дитячої програми 2016 року — «Особистість і особливе» — охоплювала такі важливі питання, як розвиток індивідуальності, повага до іншості, толерантність, а також соціалізації дітей з особливими потребами. Цього року на ринку з’явилося чимало дитячих книжок про іншість, людей із інвалідністю, літератури для підлітків, тобто й цього року ми продовжуємо обговорення минулої теми, але під новими ракурсами, збагачуємо дискусію.

Фото: Книжный Арсенал

Така ж історія з книжками шрифтом Брайля, на які минулого року був особливий акцент. Цього року акцент менший, але сегмент оживає: з’явилось чимало міцніших ініціатив, які ми будемо представляти в арт-проекті «Майданчик Брайля».

Якщо минулого року ми говороли про книговидання, літературу, мистецтво кримських татар, то цього року – наша оптика на іншій національній меншині, що вже 600 років проживає на території України, – ромах. Спецпрограма «Роми: (не) відомі», якою опікується науковець Наталя Зіневич, сфокусована на творенні території консенсусу. До дискусій і презентації актуальних проектів запрошені знані ромські інтелектуали та творча інтелігенція, фахівці з міждисциплінарного напряму Romani Studies (ромські студії), громадські діячі, представники креативних індустрій, які створюють культурний продукт на ромську тематику, активна ромська молодь. 

Про читачів

Іноземці, що приїжджають на Книжковий Арсенал дивуються, що середній вік відвідувачів – молодь до 30-ти, натомість за кордоном основна аудиторія таких заходів – зрілі люди, пенсіонери. Цей фактор дуже втішний як з погляду культурних індустрій, так і з погляду книжкового бізнесу: це покоління не припинить читати за 10-20 років, і виростить нове покоління читачів. Поняття культури читання стає не лише радянським рудиментом «найначитанішої нації», постправдою про мільйонні наклади, а новою реальністю. У цьому легко переконатися, знайшовши сотні книжкових оглядачів-аматорів в Instagram і буктюберів у Youtube (до речі, на Книжовому Арсеналі пройде перший з'їзд українських буктюберів), зрештою, проїхавшись у громадському транспорті й побачивши кількість читачів.

Це обов'язково відобразиться на кардинальних суспільних, економічних і політичних змінах у країні зовсім скоро, і це відображається уже зараз на прибутках галузі: попри кризу й нестабільність число назв книжок зростає, збільшуються наклади, і в перспективі галузь буде забезпечена активними читачами, промоутерами книжок.

Про тенденції галузі

Приємно, що в Україні збільшилася кількість перекладів світових бестселерів і помітна також тенденція скорочення продажів імпортних книг (головною причною якої стало обмеження на ввіз видавничої продукції). Проте за цих обставин потрібно уважно стежити за долею українського контенту – тобто творами українських авторів, адже придбання прав на «готові бестселлери» обходиться видавцям дешевше і надійніше, ніж ризиковані нові вітчизняні проекти. Відтак українські письменники опиняються в умовах непростої конкуренції, тобто мусять переконати видавця і запропонувати роботи «світового рівня» / «явні бестселлери».

Проте цього року до Книжкового Арсеналу вийде кілька цікавих прозових текстів, які, впевнена, будуть конкурувати за найбільші літературні премії країни: це «Харків 1938» Олександра Ірванця (видавництво «Laurus»), «Довгі часи» Володимира Рафеєнка, «Танжер» Йвана Козленка (Комора), «Ловець океану» Володимира Єрмоленка (ВСЛ), «Благослови Тебе Боже! Чорний Генсек» Олексія Жупанського (Видавництво Жупанського), «Земля Загублених, або Маленькі страшні казки» Катерини Калитко та багато інших.

Про запровадження фокус-теми

Щороку Книжковий Арсенал є зрізом книговидавничих тенденцій. Так цього року у нас буде кілька подій, присвячений якісному перекладові, пошукові автора нон-фікшн-видань, просуванню книгарень засобами нових медіа (кураторка – Вікторія Наріжна), екранізації текстів сучасних українських письменників.

Так само фестиваль є зрізом літературного актуального дискурсу, який у свою чергу реагує на суспільні, культурні запити. Культурна спільнота обговорюватиме події на Сході, проблеми буремних регіонів, у нас виходять книги, присвячені реабілітації воїнів, які зазнали поранень під час бойових дій, дискутуватимуть про «Арт-терапію в умовах війни: переміщені культурні простори Донбасу» (Дослідницький проект Донбаські Студії фонду ІЗОЛЯЦІЯ), «Мистецтво на війні», пройде круглий стіл «Відірвані від коріння: міграція і літературна творчість» тощо.

Анастасія Мельниченко презентуватиме книжку «#яНеБоюсьСказати», яка є підсумком дискусії про табуйовані теми, що збурили минулого року Facebook.

Але й фестиваль задає нові, часом несподівані питання, на які культурній спільності пропонуємо подумати, осмислити їх. Цього року ми хочемо поговорити про сміх. На перший погляд, тема недоречна під час війни й в часи криз. А може, навпаки? Ми говоримо про природу сміху, його багатоликість і визначальну роль у часи криз, як ми сміємося сьогодні, коли звичний світ дезінтегрується, і чи можна сміятися в такі часи.

Як підмітила кураторка фокус-теми Тетяна Терен, як і в житті людини, сміх також є закономірною реакцією культури на перехідні й кризові часи.

Наша фокус-тема поширюється на театральну візію, перформативні формати, візуальну складову, гастрономічний акцент (всі дні фестивалю для відвідувачів діятиме вишукана ресторація «Еней» зі спеціально розробленим меню від літпабу «Крапка.Кома») тощо. Будуть акценти й в Міжнародній програмі. Так французький антрополог, психоаналітик Ерік Смаджа, автором дослідження «Сміх» за підтримки Французького Інституту в Україні проведе лекцію «Сміх – приклад людської складності: міждисциплінарний підхід».

Про Бірмінгемський літературний фестиваль

Фото: Книжный Арсенал

Книжковий Арсенал як помітний літературний фестиваль на мапі світу започатковує запрошення великих літературних фестивалів світу в ролі кураторів. Цього року – це Бірмінгемський літературний фестиваль із проектом Alternative Albion, за підтримку, ідею і її втілення дякуємо Британській Раді в Україні, у нас над ідеєю проекту працювала Поліна Городиська. Спільний проект під назвою «Альтернативний Альбіон» міститиме освітню, перформативну, подієву, дитячу та дослідницьку складові. Почесним гостем проекту стане всесвітньо відомий прозаїк, автор романів ідей і сатиричної прози Джонатан Коу. У програмі Бірмінгемського літературного фестивалю на Книжковому Арсеналі відбудеться декілька подій: круглий стіл «Альтернативний Альбіон: сучасна література Великої Британії»; публічне інтерв’ю із Джонатаном Коу «Викрити таємницю літературного героя і зберегти приватність реальної людини»; відкриту дискусію «Дитина розказує дорослу історію: (не)страшні казки» за участі Кіт де Вааль; обговорення книжки Джозефа Конрада «Серце пітьми» у рамках читацького клубу British Book Group із нагоди святкувань 160-ої річниці від дня народження письменника.

Про ґранти для видавців

Цього року Книжковий Арсенал розпочав надання ґрантів у розмірі 50% знижки для трьох учасників, видавнича продукція яких за цільовим призначенням є науковою, науково-популярною, містить вагому мистецьку й інтелектуальну складову, поліпшує здатність суспільства до гармонійного розвитку, вирішення глобальних завдань у довгостроковій перспективі. Загалом ми маємо розуміти, що науковій чи науково-популярній книжці набагато важче стати комерційно успішною, ніж бестселеру за версією New York Times, виданому українською мовою. Інтелектуальна книжка у багатьох країнах є дотаційною, існує чимало програм для її підтримки. Ми теж вирішили підтримати таку книжку, і організатори, і експертна рада «Мистецького Арсеналу» обрала трьох видавців: Видавництво Савчука (наукові розвідки, художні альбоми), Видавництво Олега Філюка (наукові видання з історії, музейництва, археології), Komubook (перша українська платформа краудпаблішингу). Це означає, що ми віримо у ці видавництва, й наступного року чекаємо на їхній якісний стрибок.

Оксана Хмельовська Оксана Хмельовська , Координаторка фестивалю Книжковий Арсенал, редакторка Читомо