«Процвітання» забезпечує лише конкуренція

Аналіз ринку злиття та поглинання в Україні за 2018 рік не дає підстав для оптимізму, оскільки зменшення транзакцій відбулося як і у фінансовому об’ємі, так і в їх кількості.

Існує тому дві причини. Кількість іноземних інтересантів на придбання українських активів, на жаль, не зростає, а зменшується. І не відбувається покращення як якості активів, так і інвестиційного клімату в країні.

Фото: mmbiztoday.com/

Не дивлячись на певні показники зростання країни в окремих рейтингах, основними негативними оцінками для бізнес-клімату залишаються військово-політичні ризики, окремі інституційні неспроможності держави, в т.ч. в судовому захисті та захисті прав власності, висока вартість і складність доступу до фінансових ресурсів, а також низький рівень бізнес-культури, компетенцій, та невисока конкурентоспроможність.

Не буду зупинятися на статистичних характеристиках ринку M&A, а хочу відмітити особливий тренд року, що минув: внутрішні капітальні інвестиції перевищили об’єм ринку злиття та поглинання.

У своїй книзі «Гра на мільйон. Практика злиття та поглинання в Україні», що видана у 2012 році, я переконував і щиро в це вірив, що із двох можливостей стратегії розвитку компаній, а саме органічного розвитку і розвитку через злиття та поглинання, найкращим є розвиток через M&A. Саме це відбувається зараз у світовій економіці.

У 2018 році ринок M&A в Україні своїм фінансовим обсягом поступився сумі інвестицій в органічному розвитку компаній, і це буде з часом підтверджено статистикою. Причин, чому так сталося можна приводити багато. Коли ринок M&A зменшився в об’ємі, то інвестиції в розвиток інфраструктурних проектів з боку держави та бізнесу суттєво зросли – будувалися заводи і фабрики, розширювалися де-які виробництва, були створені нові агропроекти та перевалочні логістичні комплекси.

Чи достатньо цього для динамічного економічного росту? Звичайно, що ні. Але саме ці капітальні інвестиції забезпечили те зростання, яке ми маємо і яке так нам потрібне.

Але ідеальна формула економічного успіху звучить так: росте економіка – заможними стають люди; росте споживання – ростуть продажі; зростає прибуток – росте капіталізація – відповідно росте ціна бізнесу.

Для того, щоб прийшов іноземний інвестор, нам, перш за все, необхідний економічний ріст вищий, чим середній у світі. Інвестор йде за високим прибутком туди, де менші ризики.

Навіть у рік виборів, політичної турбуленції та популізму не можна забувати, що пріоритетом влади, бізнесу і суспільства повинно бути забезпечення сталого економічного розвитку. Треба нарешті переходити від стратегії виживання до стратегії розвитку.

У період глобалізації країни конкурують за інвестора. Чи може в цій конкуренції перемогти Україна? Так, може, але для цього треба ще багато зробити, як в законодавчому, так і в світоглядному плані.

Не можна до інвестора, внутрішнього чи зовнішнього, відноситися «споживацьки», а треба максимально сприяти йому в реалізації проектів. Переконаний, що вже настав час на законодавчому рівні відмінити норму про обов’язок власника інвестиційного проекту до 10% від його вартості виділяти на розвиток громади. Це застаріла практика, яка не робить нас конкурентоспроможними як державу перед потенційними інвесторами. Приклад сусідньої Словаччини говорить, що саме завдяки прямій фінансовій підтримці та іншим преференціям, їм вдалося залучити багатьох стратегічних інвесторів. А як сьогодні конкурувати з можливістю в ЄС отримати до 80% компенсації вартості інвестиційного проекту? Тому потрібні зміни.

Для забезпечення, стимулювання економічного розвитку необхідно відкрити ринок землі, прискорити реалізацію інфраструктурних проектів, як із сторони ЄС, так і за рахунок державного бюджету. Не треба боятися запозичень для їх фінансування.

Потрібно демонополізувати багато галузей економіки, відкрити їх для транснаціональних інвесторів і обмежити вплив держави й олігархів. «Конкуренція створює процвітання». В тому числі маю на увазі, галузь газовидобування, де, впевнений, завдяки наявним природним запасам газу, при правильній конкурентній організації розвитку галузі, не тільки можна забезпечити потреби України газом власного видобутку, а і експортувати його в Європу і таким чином створити альтернативу транзиту російського газу.

Проведення великої та малої приватизації на прозорій, конкурентній основі також одна із точок економічного росту. Як і продовження дерегуляції та розвиток економічних свобод. Зміни системи та ментальності є запорукою створення конкурентоспроможної економіки та ефективної держави. Чиновник з «пилососа» для викачування грошей з інвестора повинен перетворитися в його помічника і захисника.

Як наслідок економічного зростання і зміни інвестиційного клімату, зростатимуть не тільки внутрішні та зовнішні інвестиції, а український ринок злиття та поглинання розвиватиметься як в об’ємі, так і якості.

Мирослав Табахарнюк Мирослав Табахарнюк , віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців, кандидат економічних наук
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram