ГоловнаБлогиБлог Матвія Холошина

Як подолати корупцію в Міністерстві оборони України, ч.2

В продовження теми проведення антикорупційного аналізу ризикових операцій в ключових господарських сферах діяльності Міністерства оборони України в другій частині публікації фахівці ГО «Публічний аудит» вирішили проаналізувати можливі корупційні ризики в сфері харчування військовослужбовців та якісний і кількісний стани речового майна, яке надходить до Збройних Сил України.

Фото: Лиза Сергиенко

Корупційні ризики в сфері харчування військовослужбовців ЗС України:

В процесі розробки антикорупційного аналізу у сфері харчування військовослужбовців було встановлено, що залучення до процесу суб’єктів господарювання супроводжується значними ризиками незаконного витрачання бюджетних коштів. Основними зонами високого корупційного ризику процесу харчування є потенційна можливість завищення обсягів вартості послуг з харчування і непрозора схема розроблення конкурсної документації, проведення торгів та визначення переможців, внаслідок чого переможцями визнаються одні і ті ж комерційні структури. Також існують значні корупційні ризики під час забезпечення військових частин продовольством, безпосереднім харчуванням військовослужбовців та проведення поновлення продуктів «непорушного запасу».

зона ризику № 1 – визначення очікуваної вартості послуг. Організація, проведення та визначення переможців торгів.

Одним з основних чинників, що створює цю зону ризиків, є визначення очікуваної вартості послуг. Встановлено, що визначення очікуваної вартості послуг на харчування та забезпечення продовольством на період, що планується, здійснюється шляхом індексації вартості послуг минулого року з урахуванням коефіцієнта інфляції без фактичного моніторингу реальної вартості в режимі реального часу по регіонах України, що створює передумови до завищення очікуваної вартості послуг.

Крім того, непрозорі та нечіткі технічні і кваліфікаційні вимоги, штучно розширені предмети закупівлі, невиправдане об’єднання товару (послуг) в один лот предмета закупівлі призвели до того, що надання послуг з харчування, забезпечення продовольством військовослужбовців на протязі останніх років здійснюється вузьким колом суб’єктів господарювання. Одні і ті ж підприємства за однією угодою здійснюють постачання продовольства і надають послуги з харчування. Наразі в 2015 році договори були пролонговані поки що до кінця першого кварталу шляхом укладання додаткових угод.

зона ризику № 2.1 – отримання послуг із забезпечення продуктами харчування військових частин в особливий період.

Цей ризик притаманний для особливих умов, під час проведення АТО та знаходження військових частин поза пунктами постійної дислокації. Серед чинників, що можуть його створювати – можливість спроби постачання неякісних продуктів з простроченим терміном зберігання та невідповідності ДСТУ. Можливе недоотримання продуктів харчування по вагових та кількісних показниках, штучне створення надлишків.

зона ризику № 2.2 – отримання продуктів від підприємств Державного резерву України на підставі мобілізаційних планів.

Даний ризик настає тільки з моменту оголошення рішення про мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій. Вважається, що ризик, можливо, буде характеризуватися відсутністю продуктів харчування, зниженням якості продовольства, спробами зменшення визначених контрактами та угодами обсягів.

зона ризику № 3 – оформлення актів виконаних робіт.

В районах виконання завдань АТО в процесі організації харчування в польових умовах, в базових таборах і блокпостах існують ризики відсутності контролю за обліком надходження продуктів харчування від суб’єктів господарювання та їх витрати в закріплених підрозділах. Крім цього, можливі факти документального оформлення актів виконаних робіт по харчуванню військовослужбовців замість забезпечення продуктами.

Наявність та якісний стан речового майна, яке надходить до Збройних Сил:

Окрім наявних корупційних ризиків при здійсненні державних закупівель речового майна для потреб Збройних Сил, існує низка корупційних факторів при здійснені самого процесу постачання такої продукції.

Етапи процесу постачання та зберігання речового майна:

етап № 1 – планування потреб, прийняття рішення щодо закупівлі за децентралізованими розрахунками.

Відповідальний виконавець даного етапу – Тил Збройних Сил України. Під час планування потреб у речовому майні та складанні річних планів закупівель відповідними посадовими особами допускаються факти сумнівного обґрунтування закупівель, безпідставного завищення обсягів та очікуваної вартості. Особливо це стосується закупівель окремих категорій дослідних партій нового речового майна для проведення експериментів і прийняття в майбутньому, в разі вдалого проходження експерименту, такого майна на озброєння. Основний ризик такої закупівлі є придбання майна в обсягах, що перевищує встановлені норми, розміри і ростовка не відповідають заявленим.

Окрім цього, існують непоодинокі випадки закупівлі речового майна за децентралізованими розрахунками шляхом штучного подрібнення предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів, що створює передумови для необґрунтованого завищення вартості предметів закупівель та зайвих витрат бюджетних коштів;

етап № 2 – проведення конкурсних торгів, надання висновків щодо відповідності зразкам-еталонам.

Відповідальними виконавцями за цей етап є Департамент матеріального забезпечення Міноборони, Тил Збройних Сил України.

Основними ризиками на етапі підготовки та проведення процедур державних закупівель військового обмундирування є відсутність чіткої та детальної специфікації вимог до матеріалів (сировинного складу, стійкості фарбування та цільності тканини), а також застосування технічних умов, які підготовлені з урахуванням державних стандартів, що втратили чинність. У технічній документації конкурсних торгів, як правило, містяться лише посилання на технічні умови пошиття виробів. Відсутність таких специфікацій надає виробникам змогу здешевлювати собівартість виготовляємої продукції за рахунок використання неякісної тканини при виробництві, яка дуже швидко втрачає свої якісні показники і, як наслідок, має скорочений термін експлуатації готового одягу.

Договори на постачання більшості речового майна укладаються за наявності висновку Тилу Збройних Сил щодо відповідності предмету закупівлі зразку-еталону. При цьому зразок-еталон встановлює зовнішній вигляд виробу та його метричні параметри. Тому при відсутності деталізації у технічній документації закупівля має вигляд «закупівлі схожого зовні предмету». Але порівняння зразків-еталонів (перед укладанням договорів) не гарантує забезпечення відповідності продукції, що у подальшому надходить від постачальників, очікуваній якості, яка декларувалася під час процедури закупівель.

Одним з шляхів вирішення проблеми якості тканини військового обмундирування, що закуповується для потреб Збройних Сил, є проведення конкурентної процедури у два етапи: перший – із визначення виробника тканини, другий – із визначення переможця на пошив обмундирування. Це дасть можливість допустити до участі у конкурсних торгах виробників та виключити практику закупівлі у посередника, що призведе до економії бюджетних коштів.

етап № 3 – контроль якості на усіх стадіях виробництва.

Відповідальний виконавець – Управління військових представництв Міноборони.

Основною метою діяльності представника державного замовника є організація контролю якості продукції на усіх стадіях виробництва та вхідний контроль якості під час постачання речового майна до кінцевого одержувача.

Головним фактором ризику на даному етапі є відсутність нормативного акту, яким передбачено було б перелік речового майна, клейміння якого є обов’язковим (із зазначенням місць нанесення клейм), а також визначена методика опломбування тари (для споживача або для транспортування).

Наприклад, ГОСТом 19159-85 «Изделия швейные и трикотажные для военнослужащих. Маркировка, упаковка, транспортирование и хранение» необхідність клейміння продукції визначається нормативно-технічною документацією на кожний вид товару окремо. Разом з тим, технічними умовами на пошив рушників, взуття, верхнього військового одягу клейміння не передбачено;

етап № 4 – приймання продукції, що постачається для потреб Збройних Сил України

Відповідальні виконавці – Об’єднані центри забезпечення Тилу Збройних Сил, військові частини

Основним ризиком на даному етапі постачання речового майна є процес приймання кінцевими споживачами цієї продукції. Приймання майна здійснюється лише за кількісними показниками, а відповідність якісних показників при цьому не перевіряється.

У військових частинах відсутні дублікати зразків-еталонів та нормативно-технічна документація на певні групи товарів категорії «речове майно», що унеможливлює здійснення вхідного контролю якості продукції, яка надходить для задоволення потреб Збройних Сил. Зазначене призводить до прийому продукції, яка за якісними показниками не відповідає умовам договору.

Окрім цього, існують непоодинокі випадки порушень матеріально-відповідальними особами порядку обліку та видачі матеріальних засобів, оприбуткування майна та взяття на облік кредиторської заборгованості без фактичного отримання такого майна. Ситуацію ускладнює той факт, що у військових частинах претензійно-позовна робота з приводу постачання неякісного речового майна майже не ведеться.

Викладені факти свідчать про відсутність дієвого вхідного контролю якості у військових частинах. Як варіант виправлення такої ситуації є розробка єдиної методики приймання кінцевими одержувачами речового майна за якісними параметрами (за кожним видом окремо), а також здійснення на належному рівні претензійно-позовної роботи з приводу постачання неякісного речового майна.

В заключній частині публікації будуть проаналізовані та надані рекомендації щодо можливих корупційних ризиках під час операцій з утилізації боєприпасів та реалізації продуктів зазначеної діяльності, з відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил України, у сфері орендних відносин.

Матвій Холошин Матвій Холошин , Заступник директора ГО "Публічний Аудит"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter