ГоловнаБлоги

Всі в рівних умовах: земельні аукціони як протидія корупції

Рік і майже місяць. Стільки знадобилося часу, щоб вкрай важлива антикорупційна ініціатива в земельній сфері стала законом. Ідеться про законопроект №2279 «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів», який 31 березня був підписаний Президентом Петром Порошенком. Зареєстрував же цей законопроект я разом з колегами 3 березня минулого року.

Фото: Макс Левин

Тепер будемо чекати, поки закон запрацює на практиці. Для цього в ньому вже закладені передумови, адже дещо змінена процедура самих земельних аукціонів. Нормами закону передбачається, що видатки на проведення аукціону лягають на його організатора, після чого компенсуються організатору переможцем аукціону. У випадку з земельними аукціонами основну частину коштів на його проведення «з’їдає» не організація самої процедури, а виготовлення землевпорядної документації, тому витрачання на це бюджетних коштів в нинішній ситуації перманентної економічної кризи і хронічної відсутності вільних грошей було б занадто широким жестом. Таким чином, є надія що це сприятиме популяризації аукціонів в земельних відносинах.

Основна ж новела закону – це суттєве скорочення кількості випадків, коли державна земля передавалася в обробіток без аукціону. Виходило так, що стаття 134 Земельного кодексу встановлювала, що «земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них… підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті». Але список цих винятків, встановлених в ч.2, був настільки широкий, і як то кажуть, на будь-який смак, що дозволяв з легкістю забути про частину першу з її обов’язковістю аукціонів.

З особливим успіхом цими винятками користувалися такі собі «псевдофермери», які орендували землю начебто під створення фермерського господарства, а самі передавали її в обробіток великим агропідприємствам і агрохолдингам. Нерідко «фермерством» вирішували зайнятися самі працівники агрохолдингів чи й відверто підставні особи. Притому договори оренди такі «псевдофермери» підписували на 30-50 років за мінімальною орендною ставкою, за що платилися хабарі чиновникам, які й приймали рішення по земельним ділянкам. Ця корупційна практика набула такої масовості, що сприймалася вже як щось само собою зрозуміле – реальні фермери роками не могли отримати документи на землю, тоді як якісь випадкові люди отримували ці документи буквально за кілька тижнів. Кажуть, що стандартна «такса» такої корупційної оренди обраховувалась приблизно в $400 за гектар – десь більше, десь менше, але порядок цифр приблизно такий. Зрозуміло, що все це напряму відбивалося на наповненні місцевих бюджетів. До речі, за прикладом далеко ходити не треба – зовсім недавно правоохоронці затримали на хабарі одного з керівників Держгеокадастру в Черкаській області.

Зі вступом в силу закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів» ця ганебна практика нарешті припиниться. Що, звичайно, викликало суттєве невдоволення в певних колах, які були не зацікавлені у зміні стану справ. Дуже важко цей законопроект йшов у Верховній Раді. І навіть після його прийняття, наскільки мені відомо, певні сили намагатись зробити так, щоб Президент ветував цей закон. Але земельним корупціонерам доведеться змиритися – тепер всі будуть в рівних умовах.

Олег Кулініч Олег Кулініч , депутат Верховної Ради, група "Відродження"
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter