Перших сто днів

20 травня 2019 року Володимир Зеленський вступив на посаду Президента України. Його перемога стала для політичного планктону наче грім серед ясного неба. Здавалося, що учасники другого туру відомі наперед, будь-який інший результат сприймався поза межами здорового глузду. Зеленський сплутав карти важковаговикам і завдав нищівної поразки старій політичній гвардії. Рівень його електоральної підтримки (понад 70 %) можна назвати приголомшливим. Зеленський став символом надій, уособленням жаги до змін.

Фото: president.gov.ua

Минуло 100 днів з моменту вступу Зеленського на найвищу посаду. Настав слушний час для того, щоб підбити перші підсумки. Чи стануть ці 100 днів кінцем «медового місяця», покаже майбутнє…

Як у попередників

Перших 100 днів Президента заведено розглядати під мікроскопом. Цей час є маркером сумлінного виконання передвиборчих обіцянок, своєрідним заділом на майбутнє. У цей період відбувається формування політичної команди на всіх щаблях влади.

Так, В. Ющенко серед своїх досягнень за перші 100 днів назвав зміцнення свободи слова, підвищення соціальних стандартів, утвердження правосуддя. Крім того, він взявся за налагодження зв’язків з міжнародною спільнотою, здійснивши низку закордонних відвідин.

В. Янукович протягом перших 100 днів виявив схильність до пожвавлення діалогу у східному напрямку. Ідеться про потепління взаємин з РФ, активізацію економічної співпраці. Так, було укладено Харківські угоди, згідно з якими українська сторона одержала знижку на природний газ в обмін на продовження строку перебування ЧМФ.

За час перших 100 днів президентства П. Порошенка було підписано економічну частину Договору про асоціацію з ЄС. У цей період триває наступ українських військ на Донбасі, який завершився Іловайською трагедією і укладенням Мінських домовленостей.

Для того, щоб оцінити перші 100 днів Зеленськго на посаді Президента, слід назвати виклики, з якими йому довелося зіткнутися.

Військовий конфлікт на Сході

Наріжним каменем передвиборчої кампанії Зеленського було встановлення миру на Донбасі. Насамперед ішлося про припинення бойових дій і обмін полоненими. Це передбачає активізацію Мінського діалогу, його можливе розширення до меж Нормандського формату… Серед перших кроків новообраного президента можна виокремити проведення зустрічей з А. Меркель і Е. Макроном, телефонні перемовини з В. Путіним, розведення сил у Станиці Луганській. Щоправда, обстріли української армії не припиняються, кількість жертв серед бійців зростає. Крім того, невідомою залишається доля бранців Кремля. До того ж не вироблено стратегічного плану повернення непідконтрольних територій. Розглядається можливість запрошення на Донбас миротворчої місії. Наразі єдиним механізмом розв’язання військового конфлікту виступають Мінські угоди. І лише ці угоди є підвалиною, на якій тримаються антиросійські санкції.

Кадри вирішують усе

День призначення інавгурації став яблуком розбрату між новообраним Президентом і парламентом. Відтоді їхні взаємини, м’яко кажучи, не склалися. У ключових призначеннях Зеленський був залежний від настроїв депутатського копусу. А відтак йому довелося вдовольнятися крихтами. Він сформував свій Офіс і РНБО, призначив начальника Генштабу, в. о. голови СБУ тощо. Однак після тріумфу «Слуги народу» на дочасних парламентських виборах шлях до головних кадрових призначень було відкрито. Створено однопартійну більшість, тривають перемовини щодо формування уряду. Водночас оголошено війну регіональним елітам, зокрема, меру столиці В. Кличку, точиться дискусія щодо доцільності проведення дострокових місцевих виборів.

Справи економічні

Перегляд умов співпраці з МВФ. Зниження ціни на природний газ для підприємств і населення шляхом розробки нових родовищ і розконсервації старих. Скасування мораторію на продаж землі, формування ринку сільськогосподарських земель. Залучення західних інвестицій завдяки створенню сприятливого фінансового клімату і вільної конкуренції… Ці нелегкі завдання стоятимуть перед новим українським урядом, який складатиме іспит на управлінську ефективність.

Чого чекати?

До складання присяги новообраним парламентом залишаються лічені години. Політикум вступає в нову фазу співпраці між гілками влади. У Верховній Раді абсолютна більшість депутатських багнетів належить «Слузі народу». Кабінет Міністрів підзвітний і підконтрольний Президенту і «зеленому» парламенту. Електоральна революція показала «гірчичник» старому політичному класу. Одержавши карт-бланш від виборця, новообрана влада формуватиме новий порядок денний. Доведеться вирішувати питання, які заведено називати «клятими», серед яких формула миру на Донбасі, реконструкція національної економіки, виведення корупційної іржі…

Катерина Одарченко Катерина Одарченко , Политтехнолог, партнер компании «SIC Group Ukrainе», президент Института демократии и развития “PolitA”
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter