ГоловнаБлогиБлог Івана Лукері

Повернення диктатора. Чим загрожує впровадження партійного рабства?

У Верховні Раді відбувається намагання законодавчо, через законопроект №3693 про партійну диктатуру, запровадити тотальний контроль партійних вождів над всіма депутатами місцевих рад. Ініціатори впровадження ленінського «демократичного централізму» Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Олег Березюк, Юрій Луценко. Нічого не нагадує?

Згадуємо 2010 рік. Після приходу до влади, Віктор Янукович першочергово взявся за впровадження тотального контролю над місцевою владою: централізація повноважень та фінансових ресурсів місцевого самоврядування, скасування районних у місті Києві рад, перенесення виборів на «невизначений термін», позбавлення повноважень міських голів та передача управління містом у руки ставленикам від Партії регіонів. 

Це був початок повної централізації влади, у результаті – диктатури. Зараз тінь Януковича повертається.

Першим дзвіночком нездорових намірів «великих партійних вождів» стало ухвалення Закону «Про місцеві вибори», який обмежив право громадян бути вільно обраними шляхом самовисунення. Шлях у депутати місцевих рад пролягав виключно через приймальні партійного керівництва (незалежно, чи у Києві, чи Львові).

Другий дзвіночок – фактичне скасування виборів до районних у місті Києві рад абсурдним рішенням окружного адміністративного суду. Покрокова інструкція від колишнього президента.

І нарешті третій – хід конем, – реєстрація Законопроекту №3693 «Про внесення змін до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад" (щодо відкликання депутатів місцевих рад)».

Суперечлива виходить картина на фоні проголошеного курсу на децентралізацію та навіть досягнення значних успіхів у цьому.

Які загрози несе законопроект?

1. Надає можливість керівнику місцевої партійної організації (партійному босу) позбавити депутатського мандату будь-якого депутата місцевої ради.

Підстави для цього виписані у дусі КПРС:

- невідповідність практичної діяльності депутата меті діяльності партії;

- не входження депутата до фракції партії, за списками якої був обраний;

- невиконання рішень фракції;

- несолідарне голосування.

Таким чином, молодий депутат, який виступив проти рішення фракції голосувати за корупційне призначення, розподіл бюджету чи комунальної власності (список підстав продовжити), позбавляється депутатського мандату.

Натомість депутатом стає наступний найбільш рейтинговий (фактично, найбільш фінансово спроможний) кандидат.

Доля 300 тис. депутатів місцевих рад буде у руках партійних вождів.

2. Нівелює значення «представницького мандату».

Відповідно до Конституції України, до складу місцевої ради входять депутати, які обираються громадянами на основі прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Партійна організація жодним чином не обирає депутатів, і не має права позбавляти когось представницького мандату.

Натомість таку можливість повинні мати ті, хто обрав свого представника – громадяни. І така можливість передбачена у чинному законодавстві – відкликання депутата шляхом народної ініціативи.

3. Суперечить Європейській хартії місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 7 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка була ратифікована Верховною Радою, мандат місцевих обраних представників передбачає вільне здійснення ними своїх функцій.

Тому встановлення відповідальності депутатів за висловлення ними відмінної від інших членів партії думки прямо суперечить принципу незалежності у здійсненні ними своєї діяльності.

Проти даного Законопроекту виступають асоціації органів місцевого самоврядування, експертне середовище та громадянське суспільство, депутати Верховної Ради України, зокрема:

- Асоціація міст України закликає не допустити запровадження імперативних мандатів для депутатів місцевих рад.

- Реанімаційний пакет реформ засуджує намагання відродити в партіях коаліції «Європейська Україна» ленінський принцип централізму.

- Міжфракційне об’єднання депутатів «Єврооптимісти» у Верховній Ради виступили проти диктатури партійного керівництва у Верховній раді та місцевих радах і закликають колег не голосувати за законопроекти №3700 та №3693.

Суперечлива виходить картина на фоні проголошеного курсу на децентралізацію, та навіть досягнення значних успіхів у проведенні реформи.

Законопроект будуть намагатися ухвалити на засіданні Верховної Ради у четвер, 4.02. Якщо допустимо ухвалення даного Законопроекту, повернемося у 2010 рік. Тому відповідальність кожного сказати «НІ!» партійній диктатурі та Законопроекту №3693.

Іван Лукеря Іван Лукеря , Експерт Українського незалежного центру політичних досліджень та Реанімаційного пакету реформ
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook і Twitter